Син недавно одружився на жінці з дитиною. Малюк відразу припав мені до душі, і ми знайшли з ним спільну мову. Невістка, теж, начебто хорошою здалась. А те, що з дитиною, так навпаки щастя.
Я сама залишилася одна з немовлям на руках, але тільки мені не попався такий чоловік, який би на мені одружився і полюбив мого сина. Всі бажаючі одразу ставили умову, що дитина живе окремо від нас. Заміж вдруге я так і не вийшла.
Розуміючи, таким чином, ситуацію я не була проти її відносин з моїм сином. Дівчинка молода, але вже встигла сьорбнути в житті негараздів. Тому, я постаралася відразу по максимуму захистити її від додаткових турбот по дому, так само намагалася допомагати і з малюком.
Спочатку все було в рамках пристойності. Невістка теж виконувала певну роботу по дому, якщо я ще не встигла її переробити. Так ми прожили кілька місяців. Малюка влаштували в садок.
Вранці, поки я відводила дитину в садок, невістка встигала приготувати одну з страв: або перше, або друге. Після повернення мені залишалося тільки трохи прибратися в квартирі, і ми обидві були вільні до вечора.
Нещодавно вона влаштувалася на роботу. Але робота позмінна. Тобто: день, ніч, відсипний і вихідний. Такий графік, природно потягнув за собою коригування і моїх дій.
Спочатку мене, в принципі, все влаштовувало. Невістка намагалася вести себе коректно по відношенню до мене. У свій вихідний день намагалася зробити побільше домашніх справ. І мені було не складно, і їй не дуже важко.
Але з часом дівчина все рідше бралась до роботи. У підсумку вона перестала взагалі виконувати якусь роботу по дому. Так ще й клопоти про дитину з мене не забирає. Хоча цілком могла б, коли вихідна, дати мені можливість подрімати більше з ранку. Я ж літня людина і не можу все на собі тягнути.
Та й з чого б це мені все брати на себе ?! Я свого сама взагалі ростила. Поруч була старенька мама, яка була не в змозі мені допомагати, а працювати доводилося дуже багато. І, тим не менше, я все і всюди встигала. Тому що знала, що допомоги мені чекати нема звідки. Я завжди розраховувала тільки на себе і ніколи не вважала, що мені хтось щось винен.
А тут, подивися, вонапрацює, не покладаючи рук, а я, виходить, сиджу без діла. Так я своє відпрацювала кілька разів! Якби вона потрапила в таку ситуацію, як я, то взагалі невідомо, як би вона з усім цим впоралася.
Намагаюся натякати невістці, що з неї не знімається домашня робота. Прийшла, відпочила і вперед. Всі ми люди і всі хочемо відпочивати. Чому ж тоді вона це робить, а я не можу.
Ну як спати з ранку знаючи, що сніданок не готовий. Або йти і лягати дивитись з сином серіал в той час, як я з її дитиною іду гуляти?
Не можу я цього зрозуміти, але роблю, бо якщо ж не я, то хто ж тоді?
Раїса Дмитрівна К.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
