Мені тридцять два роки, і я одружений. Одружився я чотири роки тому. Перші два з половиною роки сімейного життя, ми знімали з дружиною квартиру і жили окремо. Але потім вирішили, що краще переїхати до моєї мами за місто. У неї дуже великий будинок – вісім кімнат. Продавати нам його шкода, він до нас у спадок перейшов. Тому цей будинок нам як сімейна реліквія. Ремонт там робимо регулярно, тому він у відмінному стані. Ми вирішили, що недоцільно витрачати гроші на знімну квартиру, а краще жити в своєму будинку. Та й місця вистачить усім.
Спочатку я дуже переймався, як складуться відносини між свекрухою та невісткою на одній території. Вони ніби непогано ладнали, але відносини на відстані зовсім інші. Перший тиждень я взагалі прислухався до кожної розмови в будинку. Потім побачив, що ніякої бурі не назріває, і заспокоївся. Вони і на одній території знайшли спільну мову, і, здається, навіть подружилися. Я несказанно був цьому радий. До того моменту, поки не зрозумів, що мама і дружина тепер «дружать проти мене».
Вони разом стали ходити за покупками, у них багато спільних знайомих. То в басейн разом поїдуть, то на манікюр. Начебто і нічого поганого, якби не одне «але». Спочатку я сподівався на материнську підтримку, в разі якщо з дружиною буде непорозуміння. Я припускав класичний випадок зі свекрухою та невісткою, хоча і не хотів цього. І на моє щастя все склалося набагато краще, ніж я думав.
Але якщо раніше за щось мені вимовляла лиш дружина, то тепер до неї приєднується і мама. І вони удвох мене виховувати починають. Дружина зробила зауваження, що нам не вистачає грошей. І тут же мама почала говорити, що мені давно пора поміняти роботу. То вони одночасно записуються на манікюр, дружина просить посидіти з дитиною. І якщо я відмовляюся, то мама тут же мені дорікає в небажанні допомагати дружині.
Так що ж це таке? Чому мене ніхто не спитав, може, у мене теж були якісь плани на цей час? Тепер у мене таке враження, що я живу з тещею і дружиною. Вони як змовилися і по черзі роблять мені зауваження, що я багато часу проводжу біля телевізора. А самі з ранку до вечора разом дивляться свої серіали. Мене такий поворот подій зовсім не влаштовує. Ось тепер не знаю що робити. Боюся, якщо раптом розлучуся з дружиною, напевно, мене з дому виженуть, а не її. З одного боку, я не хочу терпіти їх витівки. А з іншого боку розумію, що діватися мені нікуди. І йти ні до кого.
Взагалі в безглуздій ситуації опинився. І виходу не бачу, уже й з дружиною стосунки не з’ясовую а то потім доведеться на вулиці ночувати. Начебто і добре, що мої близькі люди дружать. Тільки, здається, вони забули, завдяки кому вони познайомилися. Ну і хотілося б розуміти, яке я тепер місце займаю в їхньому житті. Що мені робити з моїми жінками? Допоможіть!
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
