fbpx
Без рубрики
У моїй родині склалася не зовсім звичайна ситуація. Мої діти яких я виростила і поставила на ноги з якогось тобі дива вирішили, що тепер я мале дитя. Можете сміятись, але те що вони мені влаштували ну ні в які тобі ворота вже

У моїй родині склалася не зовсім звичайна ситуація. Я вже п’ять років, як пенсіонерка. Все своє життя я пропрацювала організатором заходів в нашому міському палаці культури. Посада, як ви розумієте, активна, що припускає постійне спілкування з людьми. Але ось настав і мій час дати дорогу молодим. Спочатку мені не було нудно, ми з чоловіком завжди знаходили, чим зайнятися. Але через два роки після мого виходу на пенсію я залишилася вдовою.

За два роки я впоралася зі своєю гіркотою від втрати чоловіка, з яким ми прожили все життя разом, і почала відчувати як мені самотньо. Діти наші вже дорослі, у них свої сім’ї і турботи. А я одна сиджу в порожній квартирі. І ось якось, пересиджуючи один з моїх нудних вечорів, я набирала номер подруги і переплутала одну цифру. Трубку взяв чоловік з яким ми дуже мило і весело увесь вечір пробазікали.

У першому ж повідомленні мій новий друг надіслав свою фотокартку. Це був невисокий чоловік з дуже світлим обличчям і добрими очима. Мій новий знайомий писав про те, що в минулому він був інженером на авіаційному заводі; що він теж вдівець, але дітей у нього немає, хоча він дуже їх любить; живе в селі на березі річки і часто рибалить. Писав чоловік дуже красиво і грамотно. У нас зав’язалася захоплююче листування, ми зідзвонювались говорили ледь не увесь день. І ось, він покликав мене до себе в гості.

О, якби я знала, якою буде реакція моїх дітей, то краще б їм нічого не говорила. Дізнавшись, що я зібралася їхати в гості до знайомого син і дочка влаштували справжній протест. Як малій дитині вони почали мені розповідати різні історії, а потім і геть почали вартувати мене.

Молодь зовсім не розуміє, що люди мого покоління зовсім інші: у нас строго виховували порядність і доброту. У наш час не було такого як зараз. Як мені переконати свою сім’ю в тому, що мій друг прекрасна людина? Або може, варто вдавати, ніби-то я передумала їхати, а самій потай все-таки махнути в гості? Не думала, що матиму таке, коли доведеться власним дітям доводити, що ти не дитя мале. Але я теж хочу бути щасливою, а не доживати свої роки в самоті. Як же бути?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.