Якось так у нас повелося, що сімейний бюджет у нас різний. Почалося це після того як я вийшла з декретної відпустки. До цього нас забезпечував чоловік. Але тепер кожен витрачає свої гроші, що заробив то і його. Хочу запитати чи нормально це? Або все-таки сім’я на те і сім’я, що все повинно бути спільним, включаючи гроші? Вислухайте мене і направте на шлях істинний, прошу вас.
Подарувавши чоловіку сина, я три роки просиділа в декретній відпустці. Дуже втомившись від побуту, я з радістю відвела дитину в садок, а сама вийшла на роботу. Я так скучила за роботою і спілкуванням, що викладалася на максимум. Це було помічено, і я отримала підвищення, а найприємніше це вплинуло і на зарплатню. Так я стала отримувати стільки ж скільки чоловік. Ось тоді-то все і почалося. На моє прохання, що потрібно зайти в банк і сплатити комунальні послуги чоловік відповідав «ти заробила – оплати». Я тоді не надала значення і заплатила за рахунками. Потім постало питання про покупку синові зимової курточки, знову я купила. Приносити продукти додому стало моїм обов’язком. Я мовчу за одяг і взуття для себе. Ось так і вийшло, що свої зароблені гроші я витрачаю на себе, сина, будинок і продукти.
Одного разу я запитала, куди ж ідуть гроші мого чоловіка? Я поставила йому це питання і отримала відповідь, що це не моя справа. Тоді ми гарненько і довго з’ясовували стосунки. Я не могла ніяк зрозуміти, що трапилося. Здавалося, що мого чоловіка гнітять мої доходи, він відчуває себе ображеним. Свою заробітну плату він витрачав на нашу машину: її заправку і обслуговування. Гроші, що залишилися він відкладав на нову машину. Я і не знала, що він хоче поміняти наш транспорт. Склалося враження, що це йому потрібно для самоствердження. Довести, що він мужик і може купити нову машину. Я постаралася заспокоїти його, що не важливо, скільки кожен з нас заробляє, ми сім’я і всі гроші йдуть лише на нас. Здавалося, мої слова його заспокоїли, поки мене знову не підвищили і не збільшили оклад.
Я зробила величезну помилку, сказавши йому про це. Але я була така рада, що не могла, не поділиться з найріднішою для мене людиною. Чоловік закрився в собі. На мене лягли повністю всі витрати. Тепер я забезпечувала сім’ю. На мої претензії він відповідав, що я ж більше заробляю, мовляв, толку з його крихт (це він мав на увазі свій заробіток). Мій любий, як і раніше всі свої гроші відкладав. Іноді він навіть у мене просив на бензин для автомобіля.
Я ніколи, жодного разу не дорікала його тим, що він менше заробляє. Схоже цього і не потрібно. Мені й справді вистачає на все і ще чимала сума відкладена, але все ж у мене тепер одне єдине питання. Ми з чоловіком тепер хто одне одному. Я його утримую і годую, перу і в будинку прибираю. Щось явно пішло не так, але коли і як повернути все у нормальне русло?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
