Буенос-Айрес або, як називають його місцеві, “Капиталь Федераль” – один з найбільших міст Латинської Америки та фінансовий центр країни. Це дивовижне місце, в якому люди ніби й не сплять зовсім.
Про цікаві особливості Буенос-Айреса – у розповіді киянки Оксани Чорновол, яка подорожує Південною Америкою, пише “Обозреватель”.
Розвинений мегаполіс і ворота Аргентини. Населення міста та його провінцій налічує близько 12 мільйонів жителів. Місто знаходиться на березі річки Ріо-де-ла-Плата, а не на березі океану, як ми звикли думати. У перекладі з іспанського Буенос-Айрес означає “Хороші вітри”. І дійсно – у місті постійно вітряно. А найпоширеніша хвороба – aнгiна. Місцеві ходять з шарфами як взимку, так і влітку.
Місто заснував в 1536 році іспанський завoйовник Педро де Мендоса. У його честь навіть названий регіон з найкращими виноградниками в країні. Напевно, дуже вже він любив вино.
До 1810 року Буенос-Айрес входив до складу Іспанської Імперії, яка залишила величезний слід у архітектурі міста, харчових звичках городян, їх традиціях та навіть кольорі шкіри. Аргентинця зовні вкрай складно відрізнити від європейця.
У 1810 році, після Травневої революції, Аргентина стала незалежною державою, а Буенос-Айрес став її столицею. З цього моменту місто почало процвітати. Сюди з’їжджалися латиноамериканці з усього континенту в пошуках нового життя. Саме тут побудовано перше метро в Південній Америці. Забудовувалися вулиці, зводилися собори, університети й театри. Уряд Аргентини кинув усі сили, щоб зробити місто новим центром технологічного та культурного прогресу.
Буенос-Айрес здобув світову славу. Сюди почали з’їжджатися люди з інших континентів. Ціни на нерухомість росли, будувати будинки не встигали. Люди були змушені жити на вулицях на околицях міста. Так і сформувалися цілі райони, де жебраки жили в трущобах, що привело до погіршення кримiнальної ситуації в місті. І дало йому погану славу.
Читайте також: У Тернополі був керівником, а у США став кранівником: екс-посадовець про життя у США
Зараз Буенос-Айрес – розвинений мегаполіс. Рівень життя населення на порядок вищий, ніж в Україні. Мінімальна заробітна плата становить $550. До того ж, тут найвищий відсоток ВВП у всій Південній Америці. У Буенос-Айресі сформувався фінансовий центр країни і найближчих до неї регіонів. І, звичайно, це місто – ворота Аргентини. Адже саме тут найбільший порт держави.
Безкоштовні музеї та музика всюди. Туристу в місті цікаво: багато архітектурних пам’яток, парків і музеїв. Є ботанічний сад і зоопарк з екзотичними рослинами і тваринами. Більш того – всі музеї безкоштовні. Можна прогулятися по місту або взяти велосипед напрокат, причому теж безкоштовно.
Архітектура тут в основному європейська. Окремі будинки побудовані в паризькому і віденському стилі. Розташування вулиць і руху транспорту нагадує Нью-Йорк. Багато одностороннього руху і пішохідних переходів. Вулиці вузькі, але довгі. У центрі міста багато рекламних афіш, барів і кафе. Щовечора тут грає музика, йде якийсь спектакль або шоу, хтось співає або танцює посеред вулиці. Таке враження, що люди тут не сплять зовсім.
Танго з незнайомцем і мова жестів. Самі люди тут відкриті та приємні. Після кількох днів знайомства вони запрошують тебе в гості. Знайомлять зі своїми друзями. Охоче допомагають знайти дорогу, якщо ти загубився.
Єдина проблема – тут мало людей говорять англійською. Навіть в закладах або магазинах тільки іспанська мова. Але мову жестів ніхто не відміняв! Вона – міжнародна і зрозуміла всім.
Так що, друзі, я раджу вам відвідати це чудове місто. Скуштувати місцеві страви аргентинської кухні, станцювати танго з незнайомцем, випити смачного вина та пройтися вуличками нічного міста.
