fbpx
Гумор
Сто тисяч! — рішуче заявили на тому кінці дроту. — Готуйте гроші, зараз до вас приїде наш чоловік! І про цей дзвінок нікому, а то онучок точно сяде

Дзвінок пролунав о десятій ранку. Марія Іванівна відклала в’язання і підняла слухавку.

— Ваш онук тільки що потрапив в серйозну ситуацію. Він винен, — квапливо пояснював невідомий. — Потрібно відшкодувати дорогу іномарку, ну і люди там були, а це від трьох до п’яти років… Щоб допомогти онукові уникнути терміну, доведеться заплатити!

— Скільки потрібно?

— Сто тисяч! — рішуче заявили на тому кінці дроту. — Готуйте гроші, зараз до вас приїде наш чоловік! І про цей дзвінок нікому, а то онучок точно сяде!

— Але у мене вдома таких грошей немає, — зітхнула Марія Іванівна. Потрібно їхати в банк, а це на іншому кінці міста.

— Виходьте на вулицю, до вашого дому під’їде срібляста «Ауді» і вас відвезуть туди, куди потрібно. І пам’ятайте — нікому ні слова! Це задля безпеки вашого онука.

Проїхавши пів міста і зупинившись біля банку, водій притиснув палець до губ.

Марія Іванівна відповіла йому таким самим жестом. Вона повернулася через півгодини:

— Пін від картки забула, — важко зітхнула вона. — На дачу треба їхати. Він у мене там, в зошиті записаний…

Дачу, яка була в тридцяти кілометрах від міста, Марія Іванівна покинула з двома сумками картоплі і сіткою цибулі.

— Вантаж в багажник і поїхали! — сказала вона знервованому хлопцеві.

— В банк? — перепитав той.

— Додому, — кинула Марія Іванівна. — Ну куди будемо з картоплею у банк їхати?! А по дорозі біля супермаркету зупини, треба хліба і молока купити…

Водій насупився, але промовчав. Сутеніло. Хлопець вже аж трусився, а Марія Іванівна була спокійна, як ніколи.

— Ніж сидіти склавши руки, допоміг би бабусі, — зауважила вона, виходячи з автомобіля. І чоловік покірно поплентався за нею на п’ятий поверх. А там його вже чекали співробітники поліції.

— А як же онук?! — розгубився затриманий.

— Немає в мене ніякого онука, — спокійно відповіла, та. — Втім, не було і ніякої автопригоди. Я вас відразу розкусила!

— Навіщо тоді було в банк їздити?

— Щоб за квартиру і телефон заплатити.

— А на дачу?

— Щоб картоплю і цибулю додому перевезти, — пояснила Марія Іванівна. — Йди йди! Я тобі не бабуся з кішкою, а майор поліції у відставці!

Фото ілюстративне.