Цю розповідь я почув і записав від доброї знайомої моєї мами.
«Якось я їздила до свого сина Володимира в гості. Він проживав у іншому місті відтоді, як одружився з Галею. Набрала їм подарунків, іграшок для маленької онуки і поїхала, адже давненько не бачились. Син постійно зайнятий на роботі і не завжди може приїхати у вихідні дні додому. Та й сім’я.
Моєму приїзду були раді. Дістала подарунки, роздала, внучка весело щось щебетала, бігала, стрибала довкола нас. Якою ж вона була кумедною у своїх три рочки! Галя тим часом пішла готувати вечерю. Син розповідав про життя-буття, роботу. «Все добре, мамо», – запевнив, хоч видно було по всьому, що важко йому й тепер.
Після вечері внучка Марійка ще трохи побавилась і стала терти кулачками оченята. Невістка в кімнаті поряд стала класти доньку спати. Та дівчатко вередувало, починало плакати і ніяк не могло заснути. Мене здивувало те, що Галя замість колискової співала їй якусь сучасну естрадну пісню. Мимоволі я почала пригадувати, а які ж колискові співали ми своїм дітям, як тільки вони з’являлися на світ. Можливо, Галя не знає, що саме потрібно співати для маленьких діток, аби вони краще засинали.
Читайте також: Український гурт “змусив” по-новому зазвучати відому колискову
Несподівано для себе тихим, мелодійним голосом заспівала те, що було в мене на серці. Згодом навшпиньках вийшла й Галина. Донька вже вочевидь заснула.
– Я почула колискову, яку ви наспівали. Вона мені сподобалась і Марійці також, тому що вона притихла, слухаючи, так і заснула, – мовила тихенько. – Не могли б ви ще раз проспівати, щоб я краще запам’ятала цю колискову.
– Чому б і ні? – відповіла, зрадівши тому, що молодь намагається дослухатися до порад старших.
Автор – Віктор Мисюк, “Світ Молоді”.