fbpx

Про яйця, масло, молоко та основи ринкової економіки

Ціни на «соціальне» продовольство відпустили, а вони далеко й не побігли. Хоча дуже старалися

Якби не «підступні» яйця, то можна було б вважати, що пілотний проект по скасуванню державного регулювання цін проходить без ексцесів. Так, ціни – підскочили. Але не настільки, щоб шокувати. І хоча попереду ще трохи більше місяця дії проекту, виробники вже плещуть в долоні. Бо втерли носа чиновникам, які, не бажаючи випускати керівні важелі з рук, шантажуючи населення ціновим шквалом. Швидше за все, у протистоянні з ринком влада визнає свою поразку.

Обережно, злі ціни

З 1 жовтня держава відмовилася від регулювання цін на соціально-важливі продукти харчування строком на три місяці. Пройшло вже майже два. І, виявляється, нічого страшного не сталося. «Безконтрольні» ціни ведуть себе більш-менш адекватно економічній ситуації в цілому.

Середнє зростання цін на основні продовольчі товари, яких торкнувся експеримент, за даними статистики, в період з 30 вересня по 10 листопада 2016 року склало 4,7%. Доволі таки відчутний результат, який перевищує подібне зростання за аналогічний період 2015 року – 3,4%.

Але треба враховувати, що свій внесок зробила традиційна сезонність. «Подорожчання продовольчих товарів в другій половині осені є характерним для України з доволі банальної причини – сезонності агровиробництва як такого. Відповідно, споживчі ціни на переважну більшість продуктів харчування за останні півтора місяці показали ріст», – пояснили аналітики Української аграрної конфедерації (УАК).

Зокрема, помітно підросли в ціні молоко (+6,6%), сметана (+7,5%) та вершкове масло (+11,9%). Лідером в темпах росту ціни в розглянутий період виявилися курячі яйця, ціна на які підскочила аж на 42,7% (в минулому році +14,1%).

Конкретно, тваринники підвищили ціну, намагаючись завчасно компенсувати «втрати» (недоотримані прибутки) в результаті відміни спецрежиму ПДВ у 2017 році.

Виробники яєць, взагалі всіх заплутали своїми поясненнями про власні цінові маніпуляції. Запевняли, що були змушені знизити ціну на свою продукцію через складнощі з її експортом, та відповідно, різким зростаннями пропозиції на внутрішньому ринку. А на ділі виявилось все навпаки – яйця в магазинах стали мало не «золотими». Це здалося підозрілим навіть Антимонопольному комітету, який змушений був ініціювати перевірку. Наразі, омлет став дещо доступніший пересічним громадянам.

Однак, якщо урахувати доволі специфічну ситуацію на ринку та виключити з аналізу ціни на яйця, то виявиться, що в середньому ціни на продовольчу продукцію за час дії проекту виросли лише на 2,5% проти 2,8% в той же період минулого року.

Тобто, «відпущені» державою ціни, як мінімум у розглянутий період, не продемонстрували того стрімкого росту, яким усіх лякали чиновники.

«Як показують наші аналітичні дані, за перший місяць дії пілотного проекту приріст оптово-відпускних цін на цукор становить в середньому 2,6%. Якщо порівняти ці показники з минулорічними, бачимо, що цьогоріч, навіть попри відміну держрегулювання, ціни ростуть значно повільніше. Це яскравий приклад того, що втручання держави в питання ціноутворення не є ефективним методом регулювання», – відмітила Руслана Бутило, керівник аналітичного відділу НАЦУ “Укрцукор”. За її словами, пілотний проект повністю виправдав очікування цукровиків, для яких питання регулювання цін завжди було дуже болючим.

А от президент Асоціації «Свинарі України» Артур Лоза повідомив, що українські виробники свинини особливо не відчули відміну держрегулювання цін: «Хоча б тому, що наша галузь — є саморегулівною, власне як у всьому світі. В нашому випадку діють виключно ринкові механізми».

Нести важко – кинути жаль

Як зазначають експерти УАК, механізм державного регулювання цін неодноразово піддавався критиці з боку представників бізнесу. Не тільки за невідповідність даного механізму умовам ринкової економіки, а й за неефективність.

«Не маю жодних сумнівів – механізм цінового регулювання є повністю недієвим та лише створює корупційний тиск на бізнес. Корупційні ж видатки потім виливаються у підвищення цін, оскільки бізнес змушений або закладати їх у ціни, або виходити з гри та, відповідно, скорочувати пропозицію на харчовому ринку», – написав на своїй сторінці в Фейсбук Павло Кухта, заступник голови в Стратегічній групі радників з підтримки реформ в Україні.

Як би там не було, але багато виробників швидко пристосувались до цінового регулювання. За рахунок невеличкого обману – щоб витримати заданий рівень цін, вони стали гратися фасуванням. Так традиційний «літр» молока перетворився у 900-грамовий пакет, «літр» фасованої олії – у 920 дм3, 780 дм3 пляшок різноманітного дизайну, «кіло» цукру чи гречки – у «стандартні» 900 гр. і таке інше. Мовляв, а це у нас маркетинг такий. І взагалі, хто сказав, що крупи мають бути фасовані кілограмовими пакунками? Не всім споживачам, звичайно, цей «маркетинг» прийшовся до душі, але з часом змирилися. Тож і під час експерименту якось не фіксувалося особливої активності виробників і дистрибуторів у справі повернення до традиційних «кілограмів» і «літрів».

Тепер же, в рамках дерегуляційних заходів, Кабмін спробував у тимчасовому пілотному режимі відмінити механізм, що призвів, в тому числі, до подібних «фінтів». «Все ж рішення, хоч і потрібне, але доволі радикальне, яке без пробного періоду приймати було занадто ризиковано», – прокоментували Укрінформу в Аграрній конфедерації.

За словами експертів, остаточне рішення стосовно подальшої долі проекту буде прийматися на основі підрахунків Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. І проміжні результати вказують на те, що подальше скасування цінового держрегулювання в нинішніх умовах є більш ніж ймовірним.

Оксана Поліщук, Київ.

Читайте також: Приховане італійське рабство. Невигадана історія

Джерело.

You cannot copy content of this page