Я заміжня і в мене двоє діток – син Артем і донька Женя. Їм 7 і 5 років відповідно. Вони прекрасні, слухняні дітки і я їх дуже люблю. У нас дуже хороші відносини в родині, ми дружні і щасливі разом. Єдиний момент, який мене трохи хвилює – це відношення моєї свекрухи до онуків. Ні, вона не ображає їх. Просто вона ділить моїх дітей.
Моя свекруха дуже непроста жінка. Вона має свою думку на все, і любить її нав’язувати іншим. З самого початку нашого сімейного життя моя свекруха ставилася до мене дуже упереджено. Я їй не подобалася, і вона не соромилася показувати це. Я часто чула досить таки неприємні висловлювання у свій бік. А все що я робила, потрапляло під критику. Але я ніколи не брала слова свекрухи близько до душі. Розуміла, що вона не зобов’язана любити мене. Я чужа жінка, яка забрала її сина.
Моя свекруха дуже ревнувала свого сина до мене, і я це бачила. Час минав, і наші відносини трохи згладилися. Свекруха стала менше набридати мені, а я звикла до її дивацтв тому й не реагувала.
Поява онука змінила мою свекруха. Вона дуже любила його, часто приходила в гості і навіть допомагала мені з його вихованням. Вона стала м’якше, і це дуже тішило. Наші відносини стали теплішими. Але поява Жені не справила такого ж ефекту. Внучка не особливо порадувала маму мого чоловіка. Вона не виявляла такої ж турботи і уваги, і була більш байдужа. Звичайно ж, свекруха гралась з нею і ходила на прогулянки, але ось особливого трепету до неї я не помічала.
Коли дітки підросли, це стало більш помітним. Я бачила, що моя свекруха більше любить онука. Вона завжди балувала Артема більше, купувала йому дорогі іграшки без особливого приводу. Та й грала вона більше з онуком. Спілкування з Женею не дає свекрусі особливої радості і задоволення. Коли стояв вибір, кого з дітей взяти до себе, вибір завжди був в сторону Артема. Я помітила, що моя свекруха розділяє моїх дітей. У неї був улюблений онук, а інтересу до онуки не було ніякого.
Не знаю, може мені тільки здається, що мої діти не рівні по любові у свекрухи. Можливо, вона просто намагається замінити свого сина Артемом. Адже він виріс і пішов з дому, і тепер вона компенсує його відсутність онуком. Я ж не можу сказати, що свекруха погано відноситься до внучки, просто приділяє їй менше уваги. Мені здається, що це не чесно по відношенню до неї. Цей момент дуже мене хвилює, адже мої діти люблять бабусю. Вони обидва хочуть проводити з нею час, а вона ділить їх.
А сьогодні й узагалі у мене просто ступор. Вона принесла заповіт де чорним по білому написано, що свою квартиру дачу і все майно вона заповідає лиш онуку. Про сина чи доньку там не слова. Обіймає його і дарує цей документ зі словами: мій дім твій.
Донька ще маленька не зрозуміла нічого, а мені не приємно. Ні з ким не порадилась і так обділила Євгенію нашу. Хоча воно не моє, але ж.
Чоловік сміється і каже, що мама ще разів зі сто передумає, але мені не до сміху. Як тепер пояснювати донці, що бабуся більше любить її брата. Вона така маленька і її любов до старенької така щира і дитяча – кригу здатна розтопити, але не душу свекрухи.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
