fbpx
Дозвілля
Ольга толком не вчилася, вона активно вливалася в столичне життя. Модні вечірки, важливі тусовки. Розумниця Ольга швидко розібралася, кого треба прибрати до рук. Навіщо їй дійсно модельний бізнес ─ вона літала набагато вище і точно влучала в ціль

Починалося все дуже мирно. Редакція популярного журналу попросила мене зробити нарис про Ольгу, віце-президента великої будівельної компанії. Мені сказали: «Олексію! Вона молода, всього добилася сама, тобі сподобається. А головне ─ вона важлива людина, ми не можемо відправляти до неї простого журналіста». І я вирушив на зустріч з Ольгою в її просторий офіс з панорамними вікнами.

Ольга мені дійсно відразу сподобалася: каблуки, темно-синій витончений костюм з брошкою «Сhanel», плавні жести, гарна фігура і чарівна посмішка. Нам принесли чай і дієтичне печиво. Ми говорили з нею дуже довго. Ольга із задоволенням розповідала про своє дивовижне життя.

Вона родом із маленького містечка, з простої сім’ї, приїхала вчитися в Київ, відразу поступила в інститут, дівчина довго готувалася до цього. Але їй не хотілося жити в гуртожитку, тому Ольга почала підробляти, благо в 90-і було багато можливостей. Так вона, не гребувала різною роботою, і кур’єром, і бог знає ким. Їй пропонували йти в моделі, але Ольга відмовилася. Зняла маленьку квартирку на околиці. Спала мало, харчувалася казна чим, але почувалася дуже самостійною.

─ Розумієте, це був виклик ─ мені, дівчині з провінції, вижити у великому місті! ─ посміхнулася вона. ─ Все моє життя ─ це виклик.

А потім Оля стала заступником гендиректора фірми, яка займалася поставками модного одягу.

Але як, ─ питаю,─ вам це вдалося?

Ольга знову посміхнулася:

─ Я вмію спілкуватися з людьми. Найголовніше в нашому житті ─ спілкування. Це формула успіху.

Зізнаюся, я був так зачарований співбесідницею, що втратив журналістську хватку. Треба випитувати, треба бути уїдливим, а я слухав про «формулу успіху» і мирно кивав.

А потім Ольга раптом пішла з модного одягу.

─ Я шукала нові виклики! І опинилася в Нью-Йорку. Знову одна, знову без зав’язків, знову без грошей. Але сталося диво ─ я познайомилася з Біллом, багатим і впливовим чоловіком, який дуже хотів вкладати гроші в українські проєкти.

─ Ольго, ─ питаю,─ а як же ж ви познайомилися?

─ О, знаєте, він просто підійшов до мене в кафе, почув, що я розмовляю по телефону українською і закрутилося. Я привезла Білла в Україну, познайомила з потрібними людьми, Білл створив інвестиційну компанію, так усе і склалося.

А далі були ще кілька фірм, Ольга рухалася вгору і вгору. І нарешті, рік тому Ользі запропонували стати віце-президентом однієї з найбільших будівельних компаній.

─ Ольго, ─ знову уточнюю, ─ а хто запропонував?

─ Ну сам президент, Ігор Іванович, ми з ним вже були трохи знайомі.

Потім Ольга ще півгодини розповідала мені про успіхи компанії і нові виклики, які чекають на неї. Вже у фіналі я задав питання, яке досі не встиг: чи заміжня вона? Ольга похитала головою:

─ На жаль, ні. Занадто багато часу забирає бізнес .

─ Але у вас, ─ кажу, ─ є дванадцятирічна дочка.

─Так, ─ якось сумно посміхнулася Ольга. ─ виховую без батька. Але я дуже стараюся приділяти їй більше часу .

Я подякував, Ольга м’яко потиснула мені руку:

─ Ви дуже приємний співрозмовник!

А потім вже усвідомив: «хай йому грець, я ж нічого, як слід, не випитав, Ольга легко мене переграла, як гросмейстер ─ шахового самоука. Жіноча чарівність вкупі з формами мови ─ ось і вся хитрість.

Але ж я повинен був зробити хорошу статтю. І тоді я зустрівся з давнім партнером Ольги ─ тим самим, з яким вони колись торгували одягом. Він відразу перейшов на «ти», і запитав, посміхаючись: «Що, Оля і тебе зачарувала? Це вона вміє». І потім розповів те, що Ольга геть «забула». А він пам’ятає й досі.

─ Так, вона дійсно з провінції. Але містечко не таке вже й маленьке ─ обласний центр. І батьки Олі зовсім непрості. Тато був великим чиновником в обласному управлінні, займався сферою торгівлі.

Грошей у тата було повно, торгаші несли йому “відкуп” з ранку до вечора. А тато в свою чергу дав “на лапу”, щоб Ольгу взяли в інститут. Орендував їй квартиру ─ тільки не крихітну на околиці, а величезну, в центрі столиці.

Ольга толком не вчилася, вона активно вливалася в столичне життя. Модні вечірки, важливі тусовки. Розумниця Ольга швидко розібралася, кого треба прибрати до рук. Навіщо їй дійсно модельний бізнес ─ вона літала набагато вище і точно влучала в ціль.

Так жінка і познайомилася з моїм співрозмовником.

─ Але зрозумій мене правильно, ─ сказав він. ─ У мене з нею не було жодних стосунків, я одружений і всього цього не люблю. Просто мені потрібна була саме така союзниця, щоб пудрила голови за потрібне партнерам. Я бізнесмен, я заробляю, як вмію. Ольга ні грама не тямила в бізнесі, зате була дуже корисна в той момент. Але потім вона почала цупити у мене гроші. Навіть, дуже багато грошей. Це мені не сподобалося, я її звільнив, без шуму.

Ця розмова мене спантеличила. У біографії чарівної героїні відкрилися нутрощі, які вона ретельно приховувала під темно-синім костюмом з брошкою «Сhanel». Але я подумав: «може, співрозмовник за щось їй мститься, або ж він сам обманює?» І вирішив поспілкуватися з іншими фігурантами життя Ольги.

О, все виявилося ще цікавішим. Мені розповіли, що жінка нацупила грошей, втекла в Нью-Йорк, але не сама, а з якимось американцем, якого на собі одружила. Отримала громадянство. Там Ольга швидко здихалася його і почала світське життя, благо кошти їй дозволяли.

Її головною метою став той самий Білл ─ мільйонер, ласий на жіночу красу, який хотів вкладати гроші в Україну. Ніякої чудесної зустрічі в кафе не було, Ольга добивалася цього Білла півроку, буквально по п’ятах ходила.

Ходила на всі тусовки, де він бував. І таки завоювала його. Від Білла у неї і з’явилася дочка. Тільки живе дочка не в Києві ─ а з батьком в Америці, Ольга до неї іноді прилітає.

З Біллом вона розлучилася, отримавши колосальні відступні. У бізнесі Ольга так і не шарить, але розкручувати багатеньких  ─ тут вона геній. Це і є її «виклики».

Ну і на завершення. Президент будівельної компанії ─ нинішній «любий друг» Ольги. Цей Ігор Іванович призначив її на високу посаду, за величезні гроші. Правда, Ігор Іванович одружений. Але все продумано: з Ольгою вони зустрічаються на роботі, а хіба ж це погано? Там багато затишних приміщень з красивими краєвидами.

Отже, коли я все це з’ясував ─ зрозумів, що треба зателефонувати в редакцію і спитати поради, що мені робити з цією інформацією? Писати всю правду?

«Ні в якому разі! ─ відповіли мені. ─ Ти що? Нам потрібна гарна успішна жінка, а не твоя правда. Вона нікому нецікава, всім потрібна гарна казка, зрозумій!»

Тоді, кажу, ніякого тексту не буде.

На тому й розійшлися.

…Іноді мені хочеться написати захоплюючий серіал про багатих і успішних. Заснований на реальних подіях.

У першій частині кожної серії ми бачимо те, що герої нам хочуть вселити і показати, їхні «байки», а в другій ─ що було насправді. Історія розумниці Ольги ─ якраз для такого кіно.

Автор: Oleksiy Вilyakov.

Фото ілюстративне.