Стасик ріс лише з мамою. Так сталося, що батько залишив їх ще до його появи на світ.
Ольга Макарівна, була сильною і принциповою жінкою. Її не злякала ситуація, в якій вона опинилася. Від батьків вона отримала у спадок цілий статок, з яким чудово давала раду. Ба більше – встигла відкрити кілька магазинчиків, що давало їй хороший дохід. Отож, те, що життя в сім’ї не склалося, вона навіть вважала певним плюсом – у неї тепер більше часу на розвиток власного бізнесу. У сім’ї все могло б піти по-іншому – за первістком, звісно, пішли б ще діти, і руки у Ольги Макарівни могли б просто до роботи не дійти.
Син за характером вдався у свою матусю – працьовитий і наполегливий. Саме таким людям підкоряється життя. Жінка спостерігала за Стасом і тихо раділа – ось її радість, надія і опора. І сподівання жінки виправдалися.
Стас справді швидко опанував ази її бізнесу, і справи у них пішли, ще краще. Єдине, що не влаштовувало на сьогодні Ольгу Макарівну – це зволікання з одруженням. Адже хлопцю було вже 30, а досі самотній.
Варто згадати, жінка встигла збудувати йому будиночок за містом, проте на її прохання жив він разом з нею. Так було веселіше для обох.
І ось одного чудового вечора Стас заявив, що у нього є дівчина, і він найближчим часом планує поєднати з нею життя.
Мати, звісно, спочатку зраділа такій новині. Адже вже зачекалася на онуків та і за Стасика хвилювалася. Проте, коли він описав хто його обраниця, Ольга Макарівна серйозно запротестувала і сказала, що й слухати про таку невістку не бажає.
Як з’ясувалося, його обраниця виховувала дитину – сина. Окрім того, була круглою сиротою. Зараз живе в гуртожитку, працює на двох роботах.
Ольга Макарівна сказала, що особисто поговорить з тією дівчиною, щоб закінчити ці стосунки. Вона для Стасика нерівня! І все – баста!
Стас, звичайно, завжди з великою повагою і любов’ю ставився до рідної матері, але тут він не мав наміру поступатися. У нього є свій будинок, де він і житиме з Лесею та її сином. Він для себе вирішив. Мама не має права розпоряджатися його життям. Це не бізнес і не купівля житла чи машини. Тут йдеться про значно серйозніші речі.
У Ольга Макарівна душа була не на місці. Як це її єдиний син, красень, розумник, інтелігент раптом задумав таке вчудити. Жінка не могла знайти собі від цієї думки місця. Всю ніч не спала, а зранку вирішила все-таки навести в цьому питанні лад. Швиденько сіла в авто і поїхала в гості до нареченої. Звісно, нічого не кажучи про свій намір синові. Вона була готова на все, аби швидше забути про таку невістку.
Двері відчинила доволі вродлива дівчина, запросила всередину. Ольга Макарівна з цікавості переступила поріг і її очі зупинилися на маленькому ліжечку, з якого виглядали голубенькі оченята малюка. Побачивши незнайому особу, малий заагукав і його уста розтягнулися в усмішці. Жінка аж ніяк не очікувала такої реакції дитини. Вона підійшла до ліжечка і ніжно провела долонею по його голівці. Малий ще більше зрадів її присутності.
Ольга Макарівна забула з якою метою сюди йшла. Вся її увага була прикута до малюка. І раптом у неї виникло нестримне бажання взяти його на руки. Він ніжно торкнувся своєю ручкою її щоки і зненацька обійняв її за шию. Жінка обімліла. Вона незчулася, як заплющила очі від цього дотику і усміхнулася до його мами:
– Який він у тебе прекрасний!
За цей час Леся уже запарила каву. Вона й гадки не мала, чого до неї прийшла ця жінка. Так вони опинилися за столом. Ольга Макарівна зовсім розтанула. Розмова складалася дуже тепло. Леся була дуже милою дівчиною. Вона не зчулася, як пролетіли за приємною розмовою майже дві години.
Коли Ольга Макарівна повернулася додому, то була вражена – син спакував свої речі, і чемодани стояли уже перед виходом.
– Пробач мені, Стасе! Я була не права. Леся справді чудова дівчина. Хай переїжджає жити до нас.
За місяць відгуляли невелике весілля. Молода сім’я залишилась в будинку Ольги Макарівни. Жінка не відходила від Лесиного сина. Якось враз вона зрозуміла, що й не помітила, як її син виріс. Вона й не бачила оцих щічок, не відчувала цього аромату. Вона ставила на ноги свій бізнес і з дитиною сидів хтось, але не вона.
Ольга Макарівна відійшла від справ і розтанула в онукові. Гуляла купала, а той щасливо посміхався і завжди її обіймав. діти відчувають нашу душу.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
