Мама повернулась з Польщі, де пробула 10 років, і сказала що тепер моя черга їхати, бо брату на весілля треба заробити. Але чому я в 25 років повинна все кинути і поїхати працювати, аби оплатити весілля 30 річного брата?
Батька давно вже немає, ми з братом виросли одні з бабцею поки мама була на заробітках. Маму майже не бачили, лише два роки в рік на свята. І от приїхавши додому, моя мама сказала, що вже зовсім немає сил працювати, і хоче відпочити на старості. Тому моя черга їхати, вона на будинок заробила грошей, а я маю на весілля брата злоті привезти.
Брат зробив пропозицію дівчині, та обіцяв їй пишне та дороге весілля. З білим конем та в дорогому ресторані на 300 людей. А потім ще й обіцяв в подорож звозити. Але забув, що грошей на нього немає і сам сидить вже 2 місяці без роботи. Поки мама надсилала злоті, ще жив на широку ногу, а зараз мама додому вернулась.
Тому він сказав мамі, що заробити гроші на його весілля можу я. Мені 25 років, я молода і сильна, зможу навіть більше змін на заводі брати. Ми з братом ніколи не були близькі, але захотіти відправити мене на роботу лиш аби самому не працювати… такого я не могла уявити навіть у сні.
В мене є робота та хлопець з яким я давно зустрічаюсь, і покидати все я не буду. Сказала про це мамі і братові, а вони відповіли що я не вдячна і думаю лише про себе. Я запропонувала братові найти роботу, а не сидіти на маминій шиї в 30 років, а він навіть нічого не відповів.
За що ж він буде жити після весілля та коли народяться діти? Мене і жінку на заробітки по черзі буде відправляти? Куди дивилась наречена мого брата, коли погодилась вийти за нього заміж?
Зараз мама з братом не розмовляють зі мною, але сказали що все ще сподіваються що я зміню свою думку.