В юності стала матір’ю вона від студента-однокурсника, розписалися, але сім’я не склалася. Мабуть, справжнього кохання не було. Так говорила Ірині мати.
Тепер уже донька Ірини Петрівни мала свою сім’ю, підростала внучка. І неждано-негадано закрутився роман у самої бабусі. Познайомилася Іра з Сергієм випадково, на дні народження своєї приятельки Ліди. Сергій був двоюрідним братом Ліди. Йому вже теж було до п’ятдесяти. На той момент чоловік був недавно розведений і шукав нову дружину.
Ліда за столом в очі нахвалював братика, всі сміялися, а Сергій, почервонівши, перекидав в себе чарку за чаркою і співав смішні куплетики, звеселяючи гостей. На святі були майже одні жінки.
Після застілля Сергій пішов проводжати жінок і приліпився під руку до Ірини, всю дорогу нашіптуючи їй компліменти.
Іра теж веселилася і зводила все до жарту. Однак, через кілька днів Сергій зателефонував їй (сестра дала телефон) і наполегливо запросив на побачення: прогулятися по набережній.
Так почалося їхнє знайомство. Іра не думала, що Сергій так буде активно за нею упадати. Вже не сподівалася на серйозні стосунки, а тут… Сама не зрозуміла, як закохалася по вуха. Що поробиш? Сергій через кілька тижнів після знайомства залишився у неї ночувати, та так і не пішов більше. Власне, йти йому було нікуди. Жив він на орендованій квартирі. Тому що після розлучення з дружиною йому практично нічого не залишилося з житлоплощі. У невеликій його колишній хрущовці були прописані дружина і двоє дорослих дітей. Після розлучення він отримав тільки свою машину і гараж, чим теж був задоволений.
Як вдалося Сергію так швидко заволодіти серцем Іри? Треба сказати, що навіть для свого солідного віку він був привабливим: високий зріст, блакитні очі, ввічливе поводження з людьми. До того ж Сергій давно працював в адміністрації міста водієм. Возив самого мера. На роботу виїжджав в костюмі і при краватці, так що сам був схожий на мера чи кіноактора.
Проводжаючи свого коханого на роботу, Іра дивилася на нього з балкона і надивитися не могла: ошатний і красивий чоловік сідав за кермо чорної іномарки… А Сергій бачив, що подобається жінкам, насолоджувався цим.
Незабаром Іра стала офіційною дружиною Сергія, вони розписалися. Але те, що чоловік любитель прикластися до пляшки, вона зрозуміла трохи пізніше. Не могла ніяк подумати, що водій з великим стажем, і тим більше з адміністрації, так може.
Вечорами, за вечерею він завжди випивав, мотивуючи це тим, що йому після робочого дня за кермом потрібно розслабитися. А вже вихідні обов’язково проходили напідпитку. Іра змирилася з цим, у неї був характер м’який і поступливий, а Сергій за природою активний, взяв над нею владу…
Так минуло кілька років. Нарешті, Сергія провели на пенсію. Змінився мер, змінили і водія. Тепер Сергій пив мало не з ранку. Ніщо не зобов’язувало його триматися. Іра, зневірившись вплинути на чоловіка, плакала, приховуючи сльози і перед донькою було соромно.
Але на цьому тільки справа не закінчилася. Сергій раптом загуляв. Точніше, знайшов собі молоду товаришку по чарці. Вона жила неподалік в приватному будинку, з задоволенням складала компанію Сергію.
Незабаром молода жінка переманила до себе Сергія остаточно. Обоє вони весело і швидко пускали за вітром його пенсію. Але грошей не вистачало. Сергій подав на розлучення.
Ірі було безмежно соромно перед дочкою за свій таке безглузде і пізнє заміжжя.
Після розлучення вона довго приходила в себе… А сусідки-подружки їй говорили: «Радуйся, наївна, що пішов. Що б ти з ним далі робила? Пити б він ніколи не кинув. Вважай, вчасно відкупилася».
Ось така реальна історія, і сумна, і повчальна. І, на жаль, не рідкісна…
Автор: Олена.
Фото ілюстративне.
