Коли наш тато зрадив мамі втретє, їй вистачило сміливості сказати «іди звідки прийшов» і, нарешті, залишити його, забравши з собою нас з братом. Вона багато років працювала в салоні краси і все ще там працює.
Вона якось примудрялася, незважаючи на свій напружений графік, завжди готувати нам сніданок і обід. Вона не завжди була вдома, щоб приготувати вечерю, але з часом ми з братом навчилися це робити самі.
Вона дала нам свободу, якої ми так прагли, але не надто багато, щоб ми «не випали за борт».
Інколи, вона повинна була нас обмежувати в чомусь, і вона завжди пояснювала, чому вона мусить це зробити, який наш вчинок привів до того, що ми не отримали чогось бажаного.
Вона сильна і вольова жінка, але вона така тендітна. Не вміє спати без світла, боїться павуків і плаче переглядаючи серіали.
Ця жінка, залишила забезпеченого чоловіка і почала жити самостійно. Вона змогла виростити двох хлопчиків з мінімальною зарплатою у часи, коли повні сім’ї не мали у що одягнути і чим добре нагодуватидітей.
Я не думаю, що ми з братом змогли б щось зробити, щоб віддячити їй, але ми, нарешті, стали досить самостійними, аби спробувати зробити це.
Мій брат і я вирішили здійснити її давню мрію. Наш знайомий продає будинок біля моря. Не курортна зона, але море видно у вікно і пляж пісчаний. Дорого, ми розуміємо, але ми це зробили. Вчора отримали всі папери – дім наш.
А завтра у нашої мами день народження. Їй сорок п’ять і ми подаруємо їй ключі від її мрії. Сподіваюсь що вона зрадіє.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
