Вже, по-моєму, не раз піднімалася ця тема, але я все одно теж висловлюся. З приводу блогерства, яким зараз захоплені діти. Їх настільки полонила ідея заробляти мільйони нескладними челенджами і жартиками, що вони готові присвятити цьому все життя.
До того ж не треба вчитися, розвиватися, підвищувати свій рівень – все це для соцмереж абсолютно не важливо. Ось і мій син затягнув ту ж пісню, що він в університет поступати після школи не хоче. Просуватиме свій канал. Зараз вони з товаришем записують якусь нісенітницю, наприклад, ходять по торговому центру і приміряють жіночий одяг або ще що-небудь в такому ж форматі. Куди б ми не пішли, син не випускає з рук телефон, щось знімає, щось записує.
Я його питаю: «Невже ти все життя готовий цим займатися? Хіба не хочеться отримати гідну професію, стати шанованою людиною, приносити користь?». А він все переводить на гроші, які, на його думку, зараз можна легко заробити таким способом. Я знаю, що є цікаві блогери, сама підписана на кількох і з задоволенням дивлюся, але таких одиниці на тлі інших. І вже точно не можна розцінювати соціальні мережі як основне джерело заробітку. Адже все це дуже тимчасово. 15 років тому були популярними всякі електронні щоденники, живі журнали – де це все зараз? Ну скільки ще цей формат буде популярним, три роки, п’ять?
Молодість дуже скоро промайне, а час вчитися вже буде Втрачений, тому йому потрібен запасний варіант. Ось цю думку я намагаюся до нього донести. А він не слухає. Як же я не хочу, щоб він сам переконався в тому, що я була права, але коли вже буде пізно.
Ксенія, 42 роки.
Фото ілюстративне,
