fbpx
Недільна ранкова молитва до Пресвятої Богородиці
Прокинувшись, відразу ж зверніться до Господа з ранковою молитвою, аби Він протягом всього дня був із Вами. Молитва: “О, Пречиста Діво! Поглянь на мене бідного(у) грішника(цю), що припав(ла)
Неподалік Львова є святиня №1 – українська Голгофа – Страдчанська гора, прирівняна до святинь Єрусалима
Неподалік від Львова є маловідоме, але цікаве село Страдч із однією з найстаріших святинь України. Про неї мало хто знає, однак церква Успіння Пресвятої Богородиці має старовинні печери,
Ще в коридорі почула запах запареної кави. А потім – веселий щасливий сміх. Голос чоловіка і ще жіночий, незнайомий. Очевидно, її не чекали
“Мені мама про вас казала” Оксана раніше відпросилася з роботи, бо з самого ранку почувала себе погано. Дорогою додому вирішила забрати з дитсадка сина. “Щоб чоловік увечері уже
«Хлопець твій буде, але злo може відбитися на дітях. Добре подумай». Настя у відповідь тільки рукою махнула: «Де ще ті діти»
Злo відбилося на дітях Настя і Леся товаришували змалку. Жили по сусідству. Разом ходили до школи, разом дівували. Леся – русява, ставна, красива, хлопці за нею роєм ходили.
А де мій тато? – Ой, далеко, доню, далеко, – вибріхувала Наталя, а сама тайком від доньки витирала з очей непрохані сльози
Ти повернувся, татку? Назар появився у житті Наталі несподівано. Завжди привітний, усміхнений і готовий в потрібну хвилину підставити своє плече. З ним Наталя почувала себе легко і невимушено,
Вікторії защеміло коло сeрця: що таке каже Леся? Так, вона не може прогнати Романа зі своїх думок, він навіть снився їй, але це мине, вона знає напевно
«Від Улянки не відречуся» Вікторія світу не бачила від сліз. Взяла відпустку, бо несила було тепер ходити на роботу. Хіба вона колись гадала, що страшне слово «вiйнa» торкнеться
Ліда глянула на незнайомця і відчула, що нова хвиля підіймається в її гpyдях. Збагнула, що тепло його очей гладить її сeрце, і воно топиться, наче гpудка снігу
Склянка води з медом. Завесніло,  зацюркотіло по ринві, задихало голубим серпанком, повіяло чимось новим, бентежним. І хоч небо сіріло, а земля чорніла, в повітрі витав невидимий дyх, що
Двадцять років були разом: “Не наpoджуй цієї дитини. Ось гроші. А з цими, трьома, уже легше – вони великі, – чоловік зібрав речі і пішов”
Ніби й не чужі. У тролейбусі хтось торкає мене за плече. Повертаюся і зустрічаю теплий погляд жіночих очей. Віра.  Коли ж вона повернулася з далекої Греції, куди їздила
“Україна починається з автобуса”: блогерка розповіла про поїздки українських заробітчан додому
Заробітчанка розповіла про сучасні українські реалії Блогерка Тетяна Броніковська, що родом із Тернопільщини, у своєму блозі “Намисто” опублікувала статтю, у якій розповіла про поїздки українських заробітчан у Польщу.
Моя мама була коханкою, скільки я себе пам’ятаю: сповідь дочки
Моя мама була коханкою, скільки я себе пам’ятаю. Я пригадую, як до нас майже щовечора приходить чужий дядько. І тоді мама уважно дивиться на мене, дарує цукерки або

You cannot copy content of this page