fbpx
Дозвілля
Алла Миколаївна телефонувала подрузі. Очі застилали сльози – номер ледь набрала. Руки дрібно тремтіли і голос не хотів слухати свою господиню. Вона й сама ледь могла повірити в те, що зараз повинна була сказати, тому їй необхідно було промовити це в голос, аби усвідомити і зрозуміти

— Вона мене у пансіонат відправити хоче, – схлипуючи жалілась мамина подруга, – Живе у моєму домі на всьому готовому, а їй мало. «Там тобі сподобається, – каже, – Місце хороше, вийдеш. як нова копієчка». Я ж усе життя заради неї прожила. Заміж не вийшла.

У моєї матусі є дуже давня і хороша подруга Алла Миколаївна. Спочатку вони разом вчилися в інституті, потім ще працювали кілька років в одному інституті. Так все життя зв’язок і підтримують. І ось вчора дзвонить вона моїй мамі і, ридаючи в трубку розповідає, що дочка її вирішила сплавити в будинок для людей похилого віку.

— Уявляєш, вона мені сказала, що мені там не буде нудно. Та, як вона могла? Я їй життя присвятила, заміж не вийшла…

І ніби як питання це вже вирішене, тому що дочка оплатила три місяці перебування. Перша реакція моєї мами була закономірною: та, як вона сміє, живе в твоїй квартирі, та, що це за невдячність така? Підтримала свою подругу і порадила нікому не .

Мама поклала трубку і, звичайно, пішла мені доповісти про дочку, яка спить і бачить, аби звільнити простір від рідної матері.

Так, на перший погляд – недобрий вчинок. Але я запропонувала мамі поміркувати, бо не все так однозначно.

Алла Миколаївна перенесла важку недугу три роки тому. І саме дочка була тією людиною, яка витягла її з того світу. Донька ця, між іншим, жила з родиною в іншому місті, де у неї своя квартира і робота. Так ось, вона все залишила, взяла дітей і переїхала до матері. А чоловік залишився жити один в їх квартирі.

Завдяки зусиллям доньки, мама встала на ноги, почала себе обслуговувати, але залишити її саму просто небезпечно. Чоловік дочки вже втомився жити один і хоче, щоб дружина повернулася, але без тещі. У них вкрай не прості стосунки. Алла Миколаївна, поки була здорова намагалася їх розвести, дуже доньку ревнувала. Тому дочка і переїхала до матері одна з дітьми, які тут і в школу пішли. Тобто по суті, заради матері вона розділила свою родину.

Добре чоловік у неї надійний, чекає свою кохану дружину додому. А міг би і розлучення попросити.

І ось тепер постало питання, що робити далі. Взяти з собою її вона не може, чоловік категорично проти, не пробачив тещу за її витівки. Залишити одну в квартирі – теж не варіант. По-перше, в будь-який момент їй може стати недобре, по-друге, “добрі люди” стареньку можуть і без житла залишити. Найняти доглядальницю дорого, та й пускати чужу людину до бабусі, яка ледь рухається, не надто розумно.

І, як я зрозуміла, дочка знайшла єдиний поки для себе вихід – оформити матір в пансіонат для людей похилого з медичним обслуговуванням.

Звучить, звичайно, не дуже. Нікому не побажаєш в 68 років опинитись бозна де, серед чужих людей, хай навіть з першокласним сервісом.

Моя мама живе зі мною і моєю родиною, і я не змогла б так з нею вчинити. Але і доньку Алла Миколаївна розумію: у неї сім’я.

А, як далі буде, час покаже.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.