Історія, яку я розповім, не просто не нова, вона банальна до гикавки. Але так вийшло, що поділитися тим, що у мене твориться в душі, абсолютно ні з ким: в моєму житті зникло усе.
Ми прожили 23 роки з моїм чоловіком. Я намагалася бути «правильною дружиною», як мама вчила: в вдома постійно смачна їжа, чисто і охайно. Його речі акуратно складені в шафі, щоранку на роботу – у свіжій сорочці. У компаніях помовчую, даю можливість йому висловитися, завжди підтримувала у всьому.
Був період, коли у нього проблеми з роботою були – три роки сама забезпечувала сім’ю. І ось кілька тижнів тому земля пішла у мене з під ніг: абсолютно випадково побачила, як до коханого чоловіка в машину сідала якась розцяцькована панянка. Я як раз на своїй машині їздила з донькою по магазинах. Зрозуміло, я поїхала за ними. Далеко їхати не довелося: через кілька кварталів вони припаркувалися біля готелю. Мій неперевершений чоловік жвавим козликом вискочив, подав руку, обійняв, і вони попрямували до готелю.
Так я просиділа хвилин 15 в заціпенінні, намагаючись знайти пояснення і виправдати чоловіка, хоча все тут було очевидно. І тут моя 19-річна донька, яка, як я вважала, була мені справжньою подружкою, несподівано видала, що з цією жінкою у її батька давній лямур! Виявляється, Ліза вже років зо три в курсі батькових пригод, але не хотіла мене засмучувати. Навіть більше – вона поділилася з моєю мамою, і та теж мовчала, щоб не засмучувати мене.
Звісно, що я не могла все це обговорювати ні з дочкою, ні з мамою, які, нехай і з найкращих спонукань, вчинили зі мною негідно. Я помчала до своєї найкращої подруги, з якою ми дружили ще зі школи – я сподівалася, що вона мене підтримає, адже так завжди було. І тут на мене чекала ще одна несподіванка: ви, напевно, вже здогадалися, що подруга теж мовчала, щоб не засмучувати мене. Більш того, вона зізналася, що майже всі наші друзі в курсі ситуації, і чоловік уже давно не ховається від них і не раз з’являвся в компаніях зі своєю пасією. Ось так ось протягом кількох годин я втратила все: і маму, і доню, і найближчу подругу, і всіх друзів.
Я навіть поради не прошу у вас, просто хотіла виговоритися. Та й не знаю, чи потрібні мені якісь розради… Знаєте, це так завжди, мабуть, ти чуєш звідусіль про такі ситуації, але щиро віриш, що з тобою таке трапитися не може. Вір в це і я. Найскладніше, мабуть, відчувати це розчарування, навіть вже не кажу про вчинок чоловіка. Знаю одне – попереду у мене “спекотне літо”.
Віка, 44 роки.
Фото ілюстративне.
