Дозвілля
Я її батько за законом. І тепер я хочу брати участь у її житті, — заявив Роман, дивлячись мені прямо в очі. Я виховувала Злату сама, і тепер цей чоловік, що втік від відповідальності, має намір усе зруйнувати
— Я її батько за законом. І тепер я хочу брати участь у її
Дозвілля
— Невістка ця мене доведе! За її нахабство і невдячність я ще влаштую їй таке життя, що вона забуде, хто тут насправді господиня!
— Невістка ця мене доведе! За її нахабство і невдячність я ще влаштую їй
Дозвілля
Це якесь дуже старе, смішне ім’я. Я хочу, щоб наш син мав сучасне ім’я, — заявила Тетяна, відкидаючи мою мрію. В одну мить я зрозумів, що наш майбутній хлопчик, замість того, щоб стати символом єдності, став причиною глибокого розколу у нашій любові
— Це якесь дуже старе, смішне ім’я. Я хочу, щоб наш син мав сучасне
Дозвілля
Мамо, тато сказав, що якщо я йому не допоможу, то він втратить роботу, — тихенько прошепотів мій одинадцятирічний Данило. Його дитяча віра в батька щоразу обертається моїм гірким соромом, бо я розумію, що він віддав йому чергову частину своєї кишенькової мрії
— Мамо, тато сказав, що якщо я йому не допоможу, то він втратить роботу,
Дозвілля
– Я тут, знаєте, прийшла до колишньої мого нареченого. Щоб подружитися, як у серіалах, але виявилося, що для справжньої драми потрібні не дружба, а його апетит і її квартира, яка взагалі-то її, а не його. У підсумку, замість щасливого шлюбу, я отримала пошарпаний барак у промзоні та одне незаперечне знання: мій «Славко» любив не мене, а її вареники. Фарс, та й годі!
– Я тут, знаєте, прийшла до колишньої  мого нареченого. Щоб подружитися, як у серіалах,
Дозвілля
Коли я нагадала Ігореві про його обіцянку щодо авто, він недбало відповів: — Краще вкладемо ці гроші в ремонт кухні. Для мене це прозвучало не як зміна пріоритетів, а як оголошення моєї повної залежності
Коли я нагадала Ігореві про його обіцянку щодо авто, він недбало відповів: — Краще
Дозвілля
— А твоя сестра Поліна теж повинна сидіти вдома? — парирувала дружина. — Чому їй можна бути юристом, а мені не можна реалізувати себе в дизайні?
У просторій, світлій кухні, де аромат свіжозвареної кави змішувався із запахом ванільного печива, наростало
Дозвілля
“Я думала, ми виховували сина, а виявилося, виростили гаманець для невістки. Тепер мені доводиться позичати двадцять тисяч на передоплату, бо ця вискочка, замість допомогти рідні, вирішила рахувати свої кредити. Усе життя залежала від чоловіків, а тепер вона диктує правила!”
“Я думала, ми виховували сина, а виявилося, виростили гаманець для невістки. Тепер мені доводиться
Дозвілля
Це чудово! Ви героїня. Семеро дітей — не просто! Але я не ви. І ваші діти — не мої, — твердо відповіла я свекрусі під час нашої найгострішої суперечки. Це був момент, коли я перестала виправдовуватися і вирішила боротися за свою гідність як матері
— Це чудово! Ви героїня. Семеро дітей — не просто! Але я не ви.
Дозвілля
— Ти йдеш, бо… бо зустрів іншу жінку. Скажи синові правду, — сказала мама, і в цей момент мій ідеальний світ розлетівся на друзки. Мій батько, вчитель історії та мій герой, залишив нас, поклавши край нашому тихому, розміреному життю. Це був вибір, який я не міг і не хотів прийняти
— Ти йдеш, бо… бо зустрів іншу жінку. Скажи синові правду, — сказала мама,

You cannot copy content of this page