Дозвілля
У сорок років у Вікторії був бурхливий роман із двадцятирічним

Вікторія була співачкою. Мала справді неабиякий талант. Це відзначали навіть гості зі столиці, якщо вони деколи навідувалися у наш палац культури. Але до якогось високого рівня так і не доросла. Хіба в районі її знали майже всі. Від цього Вікторія трохи страждала. Особливо коли десь на весіллі трохи всі вип’ють, а вона заспіває. Люди аж роти пороззявляють, настільки красивий голос.

А вона замовкне, а потім зажуриться, що не зуміла чогось вищого досягти, як ото на весіллі співати. Бо з часом всі ті ансамблі розпалися, дуже рідко вже вона виїжджала кудись на виступи. Хіба на великі державні свята велике начальство згадувало про самородків із народу. І запрошувало на велику сцену.

Але раніше життя Вікторії вирувало, вона постійно кудись їздила, багато спілкувалася з людьми. З чоловіком розлучилася дуже давно, майже одразу. Дочці тоді було всього два роки. Але чоловік опікувався ними і далі. Бо згодом став директором якогось великого заводу у столиці. Окрім аліментів присилав щедрі «преміальні». Тому жили вони у великому достатку.

Але у сорок років був у Вікторії дуже бурхливий роман із двадцятирічним юнаком. Він теж десь там співав у хорі. Так вони на гастролях і познайомилися. На інші романи жінки ніхто якось і уваги не звертав. І не осуджував особливо – молода, гарна, самотня, а життя ж іде. Але цей роман був справді якимсь незвичним. Треба сказати, що на свої двадцять Дмитро виглядав не якимсь підлітком, як більшість наших хлопців. Він займався спортом, був високим міцним красенем. На такого будь-яка задивиться.

Що звело цих двох людей докупи – хто його знає. Подейкували, що Вікторія підкидає Дмитру грошенят. А вона справді часто приїжджала до нього, а він до неї. Але тут Дмитро поклав око на дочку Вікторії Світлану. Та, як і мама, була дуже гарною. Вміла красиво одягатися. Та й мала з чого.

І от уже й Світлана почала часто зникати з дому. На кілька днів, а потім вже й на тиждень. А коли мама розпитувала, де це вона так довго ходила, дочка роздратовано відповідала, що це її власна справа, хай дасть їй спокій. Вікторія здогадувалася, в чому тут справа. Але мовчала. І дуже страждала. Зовсім за цей час змарніла. Вже не можна було впізнати тієї веселої щебетухи, якою колись вона була. А от Світлана починала дедалі впевненіше себе почувати. І Дмитра більше у Вікторії не бачили.

Так тягнулося досить довго. Майже п’ять років сусіди чули, як Вікторія свариться з дочкою. Іноді та на кілька тижнів зникала. Дочка навіть роботу втратила через часті від’їзди. Працювала вона бібліотекаркою в клубі. І от на її місце знайшли іншу, а її попросили піти з роботи. Коли грошей стало менше, скандали у сім’ї почастішали.

Але раптом Світлана перестала кудись їздити. Посумнішала, вже й не сварилася з мамою. Вже Вікторія почала її заспокоювати. Видно, Дмитро і її кинув. Зараз їй тридцять. Подружки уже заміжні, життя біжить, а вона одна. Траплялися якісь женихи, але Світлана на них не реагувала.

А недавно вони продали квартиру і виїхали з міста. Хтозна, може нове місто допоможе обом знайти своє щастя, або бодай спокій?

Вікторія, Іршавський район

Читайте також: Не думай про погане — захворієш. Варто прочитати кожному!

Джерело.

Реклама

Реклама

Related Post

facebook