fbpx
Дозвілля
З Сергієм ми у спільній компанії познайомились. Наталя так багато відверто і детально мені все про їхнє спільне життя розповідала, що ми одразу якось почали розмову, ніби давні хороші друзі. Про мене він також, зі слів своєї дружини Наталі, знав багато і тільки хороше. Зрештою, ми обмінялись номерами телефонів і вже ввечері того ж дня він мене і набрав

Наташка – моя знайома, не сказати, що подруга, але кілька разів веселилися в одній компанії, ну і працювали разом. Дуже довго жила одна, поки одного разу не зустріла несподівано для всіх, справжнього принца.

Сергій. Він колишній службовець, спортсмен і бізнесмен, весь набір справжнього чоловіка. І закрутилося! На той момент він був у стадії розлучення. Наталя йому сподобалася відразу, мініатюрна, спокійна і не норовлива. Закохалась вона в нього одразу і безповоротно. Ну і через місяць переїхала до нього жити.

Не зовсім переїхала, тільки зі своїм одягом без сина. Вирішила створити нову родину з чистого аркуша. Але жити без сина вона теж не могла тому жила на два будинки. Син з бабусею дуже сумував, і Наташа намагалась усім догодити і скрізь встигнути. Але, як завше в таких ситуаціях буває, усі були незадоволені.

Мені, як людині, яка вміє вислухати, дати пораду, щодня розповідала про своє життя: Сергій добрий, Сергій вміє заробляти, Сергій мене на руках носить. Не жадібний, купує все на що вкажу. Каву в ліжко принесе і пил витре.

А вдома Сергію розповідала про мене: така класна, весела, розумна-дотепна, чоловік її береже і цінує, подарунками задаровує, балує, тому що супер-хороша…

Вдома у мене і справді було стабільно рівно. Чоловік старший на 20 років, начальник, якому потрібно було 5 сорочок на тиждень погладити саме в неділю ввечері, а то помнуться. У кожній кишені по носовій хустинці, приблизно три відразу, плюс одна в барсетці. Крім цього шлюб був цивільний ось уже 13 років, тому що: «Ти молода, ось я скоро постарію, а ти молодого собі знайдеш». Мені всі заздрили, а я на стіни лізти готова була від такого життя.

З Сергієм ми у спільній компанії познайомились. Наталя так багато відверто і детально мені все про їхнє спільне життя розповідала, що ми одразу якось почали розмову, ніби давні хороші друзі. Про мене він також знав багато і тільки хороше. Зрештою, ми обмінялись номерами телефонів і вже ввечері того ж дня він мене і набрав.

Закрутилось у нас усе швидко. Я так втомилась від свого вдаваного благополуччя, а він від постійних Наталиних метань між двома родинами, що одне для одного ми стали порятунком.

Наташа мені плаче – Сергій змінився. Розповідає, що вже не такий уважний і до себе кличе все рідше. Я її слухала пдтримувала і поради, навіть якісь давала, але з Сергія вже любила так, що відмовитись від нього просто не могла.

Він її просто перед фактом поставив. Я на роботу вийти вже не могла, там мене морок чекав. Довелось звільнятись. Сергій теж вирішив усе почати з нового аркуша. Від свого чоловіка я пішла, а він продав квартиру і купив у новому районі.

Ми вже десять років як разом живемо. Як би там не була, а свою колишню занадто відверту подругу Наталю я згадую з вдячністю. Зрештою, саме вона мені розрекламувала і познайомила з Сергієм. Якби не її розповіді я наврядчи б звернула увагу на цього скромного і невидного чоловіка. А так долю маю. Щаслива.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.