Подружжя звинувачує одне одного цією фразою. При подальшому розвитку вона переходить у гру «Якби тебе не було».
Цю гру описав Ерік Берн. І хоча вона описана в США, але зустрічається і в нас.
Проблема в тому, що цій грі швидко навчаються діти, а потім несвідомо грають все життя практично у всіх важких ситуаціях. То час винний, то уряд, то сусіди. Але найбільше, звичайно, винні батьки, чоловік, дружина і діти.
Дуже цікавий аргумент, яким користуються всі невротики – погане виховання.
А хто заважав цей недолік виправити? Адже можна і самому займатися спортом, і схуднути і вивчитися музиці, і англійській мові теж. Тут видно гру «Все через тебе».
Де вивчаються цій грі, сказати важко. Швидше за все, спостерігаючи, як батько звинувачував у всіх гріхах матір і навпаки. Хочу описати одну сценку, яку розповів один із моїх підопічних. Він перейнявся ідеєю невтручання у виховання дітей і не стежив за тим, як виконує його уроки дочка. Але краще послухайте його розповідь.
«Моя дружина не поділяла мої педагогічні новації та продовжувала контролювати виконання уроків своєї доньки. До цього часу донька навчалася в третьому класі і вже страждала на синдром відмінника.
Якось донька сиділа за уроками математики. Дружина сиділа поруч увесь час і залазила до її роботи. Вони сварилися один з одним. Через якийсь час із докорами, що мені байдуже на долю дітей, що вона дуже втомилася, вона попросила мене поспостерігати за тим, як дочка виконує уроки. З незадоволеним виглядом і вигуком: «Ось дивись, через тебе я змушений даремно витрачати час», я сів поруч із дочкою і уважно стежив за тим, як вона щось записує, і мовчав. Так тривало хвилин п’ять.
Потім, коли вона збиралася записувати якусь нісенітницю, я не витримав і попередив, зробив їй зауваження. Рука дочки сіпнулася. Вона зробила помарок у зошиті і приблизно таким же тоном сказала: «Бачиш, що я через тебе зробила. Тепер я не отримаю п’ятірки. І все через тебе!”
Тут я згадав, що в дитинстві теж у всьому звинувачував своїх батьків та й потім усіх людей та обставини».
Досить характерна розповідь. Але, лише тоді, коли людина перестає звинувачувати обставини та оточуючих людей, а починає шукати помилки у своїх діях, щось може змінитися у її долі.
Дорогі мої читачі, обов’язково одружуйтесь (виходьте заміж) та народжуйте дітей. Тоді завжди буде ясно, хто є причиною ваших невдач, особливо після відходу батьків. Вони тоді можуть говорити «Якби тебе не було (вас)». І не потрібно довго шукати.
Холостякам та незаміжнім набагато важче. Вони зазвичай невдале життя пояснюють тим, що не завели сім’ї та дітей. Ще раз хочу нагадати, що «у кожного доля перебуває у його власній голові, і якщо невдоволений долею, а точніше сценарієм, змінюй себе, переписуючи свій сценарій».
Михайло Литвак
