fbpx

Як відсвяткувати Новий рік так, щоби він хоча би щось зміг змінити у нашому житті?

Є різні свята: релігійні, державні, сімейні. А от серед них Новий рік займає якесь особливе місце. Новий рік більшість людей сприймає  з більшим трепетом, з більшою увагою, і, зрештою, більшість людей до нього готуються більше, аніж, скажімо, до більшості інших свят, навіть релігійних. І причина, мабуть, у тому, що з Новим роком завжди пов’язано дуже багато очікувань. Що від того, як ти його відсвяткуєш, залежить те, як ти його проживеш. Або ж на Новий рік часто хочеться сповнити якийсь ритуал, який гарантував би тобі щастя. Але, насправді, це немає ніякого відношення до року, що надходить, це не має ніякого відношення до нашого життя.

Зрештою, що таке Новий рік? В давнину Новий рік святкувався весною, коли починалися роботи, коли отари виводилися , коли землероб підготовляв поле, або ж – осінню, коли був зібраний урожай, коли мав з чим входити у наступний рік, і мав за що подякувати Богу. В Римі, навіть, не існувало зимових місяців, а було десять місяців, починаючи від березня, і тому грудень December –  це десятий місяць, жовтень October – це був восьмий місяць. Згодом, після реформи імператора Юлія Цезаря, був створений календар, так званий юліанський календар. По своїй суті ця дата, насправді, ні про що. Навіть, якщо ми подивимося на східні календарі, в які люди вірять більше, ніж вірять в Бога, то вони так само не починаються першого січня. Тобто перше січня – це, по своїй суті, умовна дата.

Як колись святкували Новий рік?

Вважалося, що історія – це певні цикли, які повторюються і тому Новий рік сприймався, як момент, коли потрібно все правильно зробити для того, щоб змусити долю діяти на своєму боці. Вважалося, що якщо не сповниш певний ритуал, то тоді це колесо може рухатися не в тому напрямку. І, здавалося би, що часи змінилися, але багато людей живе, немовби, по інерції. Новий рік – це просто дата.

Як відсвяткувати Новий рік так, щоби він хоча би щось зміг змінити у нашому житті?

Так, ця дата потрібна. По-перше, – для того, щоб просто озирнутися назад і подивитися, як ми прожили. Обов’язково згадати найкращі моменти, які завжди пов’язані не з речами, а з людьми, згадати найкращі моменти, які пов’язані з тими, з ким ми були, якими ми були, і що ми зробили. Згадати і закарбувати у пам’яті і подякувати Богу і, власне, тим людям, з якими пов’язані найкращі моменти нашого життя. Вартує обов’язково згадати, бо і так навколо нас забагато темряви. Це світло вартує зберегти. Так же само вартує згадати і про свої помилки, щоб з них зробити певний урок для себе, щоб їх згодом не повторювати. Бо навіть помилка, але якщо  вивчена помилка, то вона, зрештою, обертається на важливий життєвий досвід.

Зрештою, Новий рік тільки тоді буде впливати на наше життя, коли він буде днем подяки Богу за прожите, днем подяки ближньому за те, що є в нашому житті. Тоді, коли буде тим моментом чесності із собою, коли буде момент коли ми застановимось, а що є насправді в житті важливе, а що другорядне.

До речі, у Новому році є надзвичайно важливою ще одна річ: ми занадто багато залежимо з вами від людської думки. Колись для галичан всі заповіді зводилися до двох: пасує і не пасує. Ми живемо в час, коли натомість важливіше виглядати щасливим, а значить успішним, ніж бути таким насправді. Для нас фотографії якоїсь події важливіші, ніж сама подія. Нам важливіше виглядати успішними, ніж ними бути. Ми витрачаємо гроші, яких ми не маємо на речі, які нам не потрібні, щоб сподобатися людям, які, до речі, нам теж переважно не потрібні, або нам байдужі, або нам чужі, від яких, насправді, у нашому житті нічого не залежить.

І от, властиво Новий рік тільки тоді змінить наше життя, коли ми все ж таки будемо про трошки інакше, про те що важливе, про те, що насправді має значення. А це ті люди, які є коло нас. І нехай для вас Новий рік буде і моментом подяки. Бо є за що дякувати, попри то все, попри ту темряву, яка здається згущається над нашою країною, попри ту безвідповідальність, яка штовхає країну в здавалося б до руїни. Але є за що подякувати Богові: за тих, хто не зіпсувся; за тих, хто залишився; за наших воїнів, які дають нам можливість святкувати. Це має бути нагодою подяки один одному за присутність у цьому житті. Це має бути момент чесності. І має бути все ж таки днем довіри, коли ми з довірою переступаємо ще в один рік. Не в рік вівці чи тигра, а рік Божий, рік людський.

Бажаю вам доброго, Божого і людяного року!

прот. Ігор Цмоканич

You cannot copy content of this page