fbpx
Дозвілля
Як це я жити заважаю? Ну і заяви скажу я вам! Тобто все буде летіти шкереберть, а мені мовчки з посмішкою спостерігати? Чия чогось не розумію і треба було вчинити якось інакше?

Трохи більше року тому мені запропонували вигідну ціну за мою квартиру. У мене були багаті сусіди, і вони вирішили викупити мої квадратні метри, щоб зробити одну велику квартиру. Я подумала і погодилася. Тим більше що пропонували вони мені це два роки поспіль, ще й підвищували суму періодично. Замість своєї однокімнатної квартири, я могла на ці гроші купити двокімнатну. Крім того у мене є дача з усіма умовами, і у дітей трикімнатна квартира. Цілком можемо тимчасово пожити разом, поки я підшукаю собі нове житло.

Але я потім подумала, і вирішила що на кілька років покладу гроші на депозитний рахунок, щоб потім на прибуток хороший ремонт в новій квартирі зробити. Діти погодилися, і запропонували пожити у себе. Перші півроку я прожила на дачі, так як це припало на початок весни. Все літо я займалася своїми квітниками і дихала свіжим повітрям. Уже в жовтні, коли похолодало, я переїхала до дітей. Перший час все було добре. Але потім син попросив мене переїхати на дачу, так як я їм заважаю жити. А все через те, що я вчила його дружину бути доброю господинею. А вона замість подяки наскаржилась на мене.

Коли я просто приходила до них у гості, багатьох речей не помічала. Але коли ми почали жити разом, все так впадало в очі. Ось зайдеш на кухню, зовні ніби все чисто. Але ж невістка працює, син теж, і я вирішила, що можу їм допомогти. Тому приготування їжі взяла на себе. Але як почала готувати, стільки «сюрпризів» знайшла. Зовні дверцята кухонних меблів чисті, а всередині на дверцятах патьоки темні. Коли беру пляшку з рослинною олією, вона прилипала до полиці. Я, звичайно, взялася все перемивати. Ну і промовчати теж не могла. Підказала, що якщо обернути пляшку серветкою, краплі масла не будуть стікатися до деньця. І пляшка не буде залишати слід.

Таких моментів було багато, але я не робила з цього щось надприродне і не говорила це голосно. Зауваження озвучувала невістці тільки наодинці. А ще син мав звичку залишати свої шкарпетки в кожній кімнаті. Ось де зніме, там і кине. Зробити синові зауваження, це вже святе – я його виховувала. Потім побачила, як невістка миє каструлі: всередині з миючим засобом, а зовні тільки водою сполосне. І на дні кожної каструлі вже такий наліт був. Я ж не повчала, а підказувала просто. Я більше ніж вони на світлі прожила, і знаю як краще. Я ж тільки добра їм бажаю, ну на що тут ображатися.

При цьому я не нав’язую своєї думки, не кажу, що так повинно бути. Я просто говорю, що так було б краще або простіше. І внука вони іноді так неправильно повчають, а я їх поправляю. Нехай з дитинства дитині правильні цінності прививають. Загалом, тепер я  живу одна на дачі, хоча нічого такого надприродного не зробила і не сказала. Як так можна було вчинити зі мною? Ми ж одна сім’я! Я до невістки з усією душею, хотіла з неї гарну господиню зробити. А вона що? Намовила чоловіка і виставила мене на двері.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.