fbpx
Дозвілля
Я випадково побачила їх у торгівельному центрі. Така гарна пара. З усього видно – закохані. І все б нічого але ж він мій наречений а вона. Про неї я узагалі говорити не хочу, бо ніколи і не зрозумію

Мені тридцять років. Незаміжня. Всю себе віддавала роботі, щоб мати можливість допомагати мамі. Тепер, коли кар’єра налагоджена, подумую про сім’ю. Раніше якось не дуже цього хотілося, тому всіх бажаючих з серйозними намірами я оминала.

Але з півроку тому познайомилася з дуже цікавим чоловіком. Хоч він і значно старший за мене, але поруч з ним цього не помітно. Він настільки веселий і бадьорий, що дасть фору нам молодим.

Наші відносини розвивалися дуже плавно. Я давно не зустрічала такого залицяння. Він такий спокійний, такий надійний..

Поруч з таким чоловіком будь-яка жінка починає відчувати себе найкращою. Так що там кращою – просто королевою.

Коли відносини вже зав’язалися, і стала зрозуміла їх однозначна серйозність, я вирішила познайомити його з мамою. Ми приготували шикарну вечерю і весело провели вечір утрьох. Як потім виявилося, не потрібно було цього робити.

Моя мама дуже молода жінка. У нас різниця в двадцять років. Така ж, як і між мною і моїм кавалером. Я якось навіть здивувалася, чому це мама не була проти того, що я обрала собі такого дорослого чоловіка. Але на той момент я не надала цьому ніякого значення. А даремно.

Через кілька тижнів наречений став якось холодніше по відношенню до мене. Я відразу стала радитися з мамою, що це може бути. Вона ж, у свою чергу, наполягала на тому, що він міг закохатись по-справжньому. Промовляючи ці слова, вона намагалася не дивитися мені в очі.

Я й подумати не могла, що та інша – це і є моя мама. Мені б таке ніколи не спало б на думку. Ну як таке можливо? Але тим не менше факт залишається фактом і вчиненого не виправити.

Про їхній роман я дізналася зовсім випадково. Побачивши їх в торговому комплексі на іншій стороні міста, я була вражена. Вони виглядали такими щасливими поруч один з одним.

А з іншого боку – це ж моя мама. Вона так давно мріяла зустріти справжнього чоловіка, що в цей момент я відчула себе трампліном між ними. Але неможливо передати словами, наскільки було гірким розуміння всієї ситуації, що склалася.

Двоїстість почуттів не дозволила мені бачити їх обох. Десь в глибині душі я була дуже рада за маму. Нарешті вона теж почне радіти життю і відчує себе королевою. Ось тільки та ціна, яку мені довелося заплатити, щоб подарувати їй це щастя, на мій погляд, занадто висока!

Зараз я переїхала в окрему квартиру. Спілкуватися з ними поки не можу. Мама дзвонить постійно, а я не можу взяти трубочку. Як мені пережити таке розчарування і не зіпсувати відносини з ними?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.