“Я вперше прожив без тебе два дні. За цей час я багато чого зрозумів і зрозумів головне. До мене нарешті дійшло, як сильно ти втомлюєшся за день. Я зрозумів, що бути матір’ю – це набагато складніше, ніж бути в офісі 10 годин поспіль, але цього ніхто не цінує”, – написав чоловік

Після тривалої суперечки з чоловіком дружина пішла з дому, залишивши його з дітьми. Через два дні він написав їй листа.

Чоловік прийшов з роботи втомлений і сів дивитись телевізор. Дружина почала вкладати дітей спати, а ті почали вередувати. Роздратований батько з думками, що і вдома йому немає спокою, увімкнув телевізор гучніше. Аби сьогодні не чути капризування дітей.

Безумовно, дружину це зачепило, і вона висловила своє обурення чоловікові. Слово за словом і між подружжям спалахнула важка суперечка.

Дружина дорікає чоловікові, що той не допомагає їй із дітьми. А чоловік говорить підвищеним тоном, що вона нічого не робить цілими днями, коли він працює на роботі.

Зрештою дружина не витримала і засмучена втекла з дому до своїх батьків. Через два дні вона одержала від чоловіка листа.

“Моя  дорога!

Вибач за мою поведінку. Коли ти пішла, мені вдалося обдумати, що сталося і як це бути матір’ю.

Коли ти пішла, я намагався вкласти дітей спати, якось у мене це вийшло. Коли ти не повернулася вранці, мені довелося взяти на роботі вихідний і займатися тими справами, якими ти щодня займалася.

Я щохвилини щось робив –  і в мене навіть не було часу, щоб сісти.

Я готував їжу, годував дітей, одягав їх, міняв їм одяг, грав із дітьми, прибирав у будинку. Іноді мені доводилося це робити одночасно.

Увесь день я перебував під замком у власному будинку і навіть не мав можливості поспілкуватися з кимось старшим за 10 років.

Я зрозумів, чим ти жертвуєш, відмовляючись від свого дозвілля заради того, щоб доглядати за дітьми.

Наступний день пройшов за тим самим сценарієм. Я вперше прожив без тебе два дні. За цей час я багато чого зрозумів і зрозумів головне. До мене нарешті дійшло, як сильно ти втомлюєшся за день.

Я зрозумів, що бути матір’ю – це постійно жертвувати чимось. Це набагато складніше, ніж знаходитись в офісі 10 годин поспіль.

Я зрозумів, що бути матір’ю – це найвідповідальніший обов’язок у світі! Але, на жаль, цього ніхто не цінує і тим більше не вихваляє.

Я написав цей лист не просто для того, щоб перепросити і сказати, що я за тобою сумую. Я хочу, щоб ти щодня чула від мене, яка ти розумниця. Ти надзвичайно смілива, на тобі тримається благополуччя всієї нашої родини.

Я тобою захоплююся!”