Я вперше потрапив у таку дивну ситуацію. А скільки чекати? Рік, два, п’ять? Підкажіть мені, що робити? Як вийти із цієї ситуації? Як дізнатися, каже вона правду чи ні. 

Я вперше потрапив у таку дивну ситуацію. А скільки чекати? Рік, два, п’ять? Підкажіть мені, що робити? Як вийти із цієї ситуації? Як дізнатися, каже вона правду чи ні.

Мені 28 років, працюю менеджером з продажу в оптовій компанії. Півроку тому я познайомився з молодою красивою жінкою, старшою за мене на два роки і в нас з нею зав’язалися романтичні стосунки. Ми досі зустрічаємося, у нас все добре, але є одне але…

Ця жінка одружена, у них дитина, син 12 років. Прошу вас, не подумайте про мене погано, я не з тих, хто влазить у чужі сім’ї та розбиває їх, або отримує задоволення від цього! Я навіть коли дізнався про те, що в неї сім’я відразу захотів порвати з нею, оскільки зневажаю жінок зраджуючим своїм чоловікам, а бути на других ролях це взагалі не для мене.

Але вона мене переконала. Каже, що з чоловіком вони давно один до одного охолонули як чоловік з жінкою, що почуттів ні в неї до нього, ні в нього до неї давно немає, окрім дружніх, споріднених, та є повага, є платонічна теплота, не більше. Живуть вони разом через сина, він має недугу, а розлучення батьків він просто не переживе, бо любить батьків однаково і  така зрада одного з них може закінчитися погано.

У чоловіка також своє особисте життя, його пасію цілком влаштовує статус коханки, а мене ні. Говорить, що її чоловік теж знає про мене, у них один від одного немає секретів, і анітрохи не заперечує. Як доказ вона запросила мене до себе на вечерю, де зібралася вся родина, там був цей хлопчик, а також її чоловік зі своєю панночкою років двадцяти від сили, причому чоловік старший за мою дівчину на 11 років.

Він постійно мене розпитував про все, де я працюю, хто мої батьки, чим вони займаються, жодного разу не назвав на ім’я, а звертався до мене «молодий чоловік». І якось зарозуміло він зі мною, мені це не сподобалося.

Я дуже люблю її, шалено люблю і не хочу її втратити, я хочу з нею сім’ю, хочу дітей спільних, хочу, щоб ми жили разом, а не зустрічалися гостьовим громадянським шлюбом, хоч і це важко назвати. Я не раз казав їй про це, але вона просить почекати ще доки їхній син остаточно не встане на ноги.

Я просто бачу, як вони спілкуються, ведуть себе при зустрічі, і її чоловік хоч і вітається зі мною за руку, але відчувається якась холодність, зарозумілість. Коли я їй дзвоню на домашній і слухавку бере чоловік, він її кличе до телефону, і каже, йди, твій дзвонить. А в мене чудове ім’я, Кирило, а не твій і не молода людина.

Але при всьому, при цьому вона каже, що любить мене, і яка мені справа до її чоловіка, адже я не з ним зустрічаюся. Питаю, хоч вони сплять у різних кімнатах, її відповідь мене просто приголомшила — вони сплять в одній кімнаті і в одному ліжку, але між ними давно вже нічого немає, ще до зустрічі зі мною.

Не розумію просто, як таке можливе. Я розлучитися з нею не хочу, дуже люблю її, але і такий уклад відносин мене також не влаштовує. У голову лізуть усілякі дивні думки. Якщо це у них така гра з чоловіком, як зараз кажуть, — вільні стосунки, то я особисто не хочу в ній брати участь, тим більше у темну.

Вона обіцяє і дає надію, що як тільки син зміцніє, вони обов’язково розлучаться, і вона переїде до мене остаточно, і ми одружимося, тільки треба трохи почекати. А скільки чекати? Рік, два, п’ять? Підкажіть мені, що робити? Як вийти із цієї ситуації? Як дізнатися, каже вона правду чи ні. Просто голова кругом йде, і я не знаю що робити. Я не можу без неї.

Але бути просто для розваги теж не хочу. Я хочу сім’ї та стандартних відносин.