fbpx
Дозвілля
Я дуже люблю свого онука, але методи його виховання у дітей мені з самого початку не сподобалися. Вони десь прочитали, що дітям не можна нічого забороняти. Річ у тім, це знижує його самооцінку в майбутньому. А те, що своєю поведінкою він приносить суцільні незручності старшим людям – так це не беруть до уваги ?! Але на мої зауваження вони не реагували, внаслідок чого я тепер маю от таку турботу на свою голову

Мій син з невісткою поїхали відпочивати, а дитину залишили зі мною. Але якби я знала, що онук настільки невихований, то ніколи не погодилася б! Це суцільне покарання я сама собі влаштувала. Я вже на другий день зрозуміла, що вляпалася по доброті душевній. А поїздка у дітей на два тижні.

Я дуже люблю свого онука, але методи його виховання у дітей мені з самого початку не сподобалися. Вони десь прочитали, що дітям не можна нічого забороняти. Річ у тім, це знижує його самооцінку в майбутньому. А те, що своєю поведінкою він приносить суцільні незручності старшим людям – так це не беруть до уваги ?! Але на мої зауваження вони не реагували, внаслідок чого я тепер маю от таку турботу на свою голову.

Дитині всього третій рік, а він ще дозволяє собі не проситися на горщик. Тобто, за ним потрібно постійно ходити і питати: хоче або не хоче. А все тому, що він не хоче відмовлятися від підгузків. Ну звичайно, навіщо ж себе обтяжувати. Нехай інші напружуються.

Але це тільки півбіди. Цей малюк не давав мені спокою ні вдень, ні вночі. Вдень так взагалі спасу від нього немає ніякого. Якщо це все зняти і потім подивитися, то створиться враження, що по будинку літає щось і все перевертає на своєму шляху. Онук не реагує, ні на які зауваження. Він просто не сприймає слово «ні» або «не можна». У нього немає ні стопів, ні поворотів. Я тільки тим і займалася весь час, що ходила за ним по п’ятах та прибирала все, що він розкидав.

Пробувала поставити його в кут, так він там мало не танцює. Мені і смішно з одного боку, а з іншого – хоч плач. Ну, немає ніякої управи на цю дитину! А він все сміється так по новому колу біжить шкоду робити.

Але через кілька днів наполегливої ​​праці, мені все ж вдалося трохи його приструнити. Онук почав звертати на мене увагу і мої зауваження вже не залишалися зовсім непоміченими. Але до ідеалу в поведінці, звичайно, йому дуже далеко.

При всій моїй любові до онука, але я з величезним нетерпінням чекала повернення дітей. Перед самим їх приїздом, малюк влаштував мені справжній іспит: він заліз в моє в’язання (я в’яжу спицями) і переплутав всі мої клубочки. Там було кілька різних кольорів. Але найнеприємніше, що це було замовлення, а клієнтка дуже противна жінка. Але коли я побачила, що він накоїв, то було вже пізно щось робити. Нитки були до такої міри переплутані, що розплутати їх було просто неможливо.

Як я не намагалася виправити становище, але нитки врятувати не вдалося. Дитина затягнула їх в вузли. Хтось скаже, що не потрібно кидати такі речі на видному місці. Але корзина з пряжею стояла в шафі внизу, а ручки я перев’язала, щоб онук не зміг туди дістатися. Так мене і не було поруч з ним кілька хвилин, але цього часу йому вистачило, щоб все зіпсувати.

Я розумію, що сама недогледіла, але після цієї події я зрозуміла, що немає у мене більше сил сидіти з онуком. Останній день я намагалася гуляти з ним на вулиці більше звичайного. Мені дуже хотілося, щоб він знесилів і заснув до самого ранку. А вранці вже приїхали діти і забрали його.

Всі свої зауваження з питань їхнього ставлення до дитини я висловила під час зустрічі. Привела їм безліч прикладів, які відбулися у мене вдома, і яких можна було б уникнути, знай дитина слова «ні» і «не можна». Але щось мені підказує, що їх це не переконало.

Ну, хіба можна так виховувати дітей ?! Адже в майбутньому у нього просто не буде ні гальм, ні елементарного розуміння про те, що можна, а що не можна!

Я за майбутнє своїх дітей переймаюсь і намагаюсь їм донести, що з малою дитиною ще можна якось дати ради а от що ж з ним робити, коли він виросте і почне пустувати, але вже геть інакше.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

facebook