fbpx
Саморозвиток
Ви помічаєте любов тоді, коли самі її відчуваєте. Саме тому так багато тих, хто живе у любові. І так багато тих, хто каже, що її нема. Живіть у любові. Вона зцілює

Ви помічаєте любов тоді, коли самі її відчуваєте. Саме тому так багато тих, хто живе у любові.

Ось літній чоловік, стоячи біля пекарні, телефонує до дружини:

– Люба, багет, чи чіабату?

Я не чую відповіді, але бачу, як розквітає ніжністю вмить його обличчя, яке начебто стає молодшим.

– Так, так, рідна…

Турбота – це любов!

Ось хлопець із дівчиною повертаються звідкись холодною набережною і вона одягнула його куртку. Хоч і завелику, але теплу.

Зігрівати одне одного – це любов.

Ось таксист втішає з відеодзвінка маленького сина:

– Не сумуй, маленький! Я скоро приїду. У футбол ганятимемо!

Втішати – це любов.

Ось водій вивантажує тістечка біля кіоску, розмовляючи з немолодою жінкою-продавцем.

А потім простягає їй горнятко кави з тістечком.

Соромлячись, додає: “Зустріч, як завжди…” Піклуватися – це любов.

І вона всюди. Скрізь.

Ти помічаєш її тоді, коли сам її відчуваєш. Ти завжди помічаєш лише те, на що сам здатний.

Саме тому так багато тих, хто живе у любові. І так багато тих, хто каже, що її нема.

Важливим є те, що у нас всередині, тим ми і ділимося з іншими.

Живіть у любові. Вона зцілює!

Лілія Град