fbpx
Дозвілля
Всі дев’ять місяців так і жили на одному поверсі, але Сашко на Ніну, навіть не дивився. Коли з’явилась дівчинка, його точна копія, теж не реагував. А от коли мала пішла – не витримав

– Саша, ти не можеш так вчинити зі мною! Я люблю тебе!

– Ніна, якби любила, то не зрадила б мені.

– Я не зраджувала, ти все не так зрозумів! Повір – це твоя дитина!

– Ні! більше не наближайся до мене! – сказав Саша, пішов.

Студентський гуртожиток був змішаним, хлопці і дівчата жили по сусідству. Ніна приходила до старшої сестри Наді, а потім і оселилася у неї, хоча вчилася на іншому факультеті. Ніна – на економічному, Надя – на інженерному.

Поступово з усіма перезнайомилися, дівчиною вона була товариською. На старшу сестру Надю не надто схожа, хоча різниця всього два роки.

Роман Ніни з Сашком зав’язався легко, обидва товариські, легкі. Виглядали разом відмінно. Вона тендітна блондинка, він – атлетичний брюнет з чіпким коричневим поглядом.

Всі вірили, що вони будуть все життя разом. Вже дуже підходили один одному. Здавалося, що вони створені для любові і щастя.

Все припинилося моментально, як тільки Саша зауважив легке кокетство своєї коханої з його другом. Нічого особливого, але він відразу відсторонився. А Ніна зрозуміла, що при надії. Жили всі дев’ять місяців на одному поверсі, але Сашко на кохану, навіть не дивився.

З’явилась дівчинка, і лід поплив. За кілометр було видно, що це дочка Саші. Ще й назвала мати і тітка Сашенькою. Так і ростили її сестри удвох. Одна на лекціях, інша вдома з дитиною, потім навпаки.

Незабаром дівчинка виросла з пелюшок, бігала по коридору і частенько Саші зустрічалися однаковими поглядами. Одного разу не витримав, викликав Ніну на розмову:

– Ти розумієш, що все скінчено між нами? Навіщо ти отак зробила?

– Хіба мало що у тебе там закінчилося. У мене тільки почалося нове життя з появою дочки! Ти досі вважаєш, що Сашенька, не твоя дочка?

– Бачу, що моя. Ти не ображайся на мене, – сказав Саша і пішов.

На наступний день, він прийшов до них з квітами і плюшевим ведмедиком. Надя, наполягала, щоб сестра виставила хлопця, і ніколи не прощала його.

– Згадай, як він вчинив з тобою! Якщо зрадив раз – зрадить і в наступний! – обурювалася Надя.

Ніна пробачила його, а як інакше? Адже він був батьком її дочки, і найдорожчою людиною для неї. Через три місяці вони одружилися. А через два роки, у Ніни з Сашком з’явився син. У них була щаслива і любляча сім’я.

Інколи все ж потрібно прощати.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.