fbpx
Саморозвиток
Вона хотіла полуниці. Вона уявляла цю полуницю в скляній банці: велику, стиглу, ароматну. Але це були безглузді мрії, полуниця дорога, не по кишені їй. І взагалі, осінь. Яка там полуниця

Одна жінка дізналася, що у неї буде дитина. Вона приїхала до міста із села. Училище закінчила, почала працювати продавцем.

І познайомилася з хлопцем, спочатку все було гаразд. А потім він дізнався про вагітність і зник.

А у цієї молодої жінки була тільки мама у селі та шість братів та сестер. І зйомна кімната. І неофіційна робота у магазинчику.

Ця Ліля була у розпачі. Вона ще не знала, як житиме, але дуже чекала на своє немовля.

Вона хотіла полуниці. Буває у вагітних таке – раптом дуже захочеться чогось. Вона уявляла цю полуницю в скляній банці, велику, стиглу, ароматну, із зеленими хвостиками…

Але це були безглузді мрії, полуниця дорога! Чоловіка немає, у якого можна так ліниво і витончено попросити: “Дорогий, я з’їла б трохи полуниці!” І взагалі, осінь, яка там полуниця.

Лілі було шкода себе. Вона думала, на що житиме? Без роботи, без житла, у село їхати – ганьба одна. І там життя дуже важке. Зараз вона відправляє гроші деякі матері, а що потім буде?

Одного дня магазином ходила бабуся з паличкою. У хустці, абсолютно звичайна бабуся. В одній руці – паличка, в іншій – господарська старенька сумка.

Бабуся розглядала продукти і запитувала у Лілі: що написано на етикетці? Дрібно, я не бачу. А це скільки коштує? А який чай кращий? Чи ось сіль – це яка сіль? З йодом чи проста?

Ліля добродушно відповідала, хоча погано почувалася. І думала все про цю полуницю, прямо відчувала її запах! Їй хотілося, щоб старенька пішла, тоді можна буде присісти на хвилинку і заплющити очі.

Бабуся пішла. Але перед виходом дістала з сумки літрову банку з ароматною полуницею. Свіжою. І простягла Лілі. І сказала:

“Їж, доню, це тобі! Тобі корисно!”

І пішла. Ліля так розгубилася, дивлячись на ягоди, що не одразу побігла за старенькою. Виглянула на вулицю – її й слід простиг. Хоча вона ж із паличкою. Вона не могла так швидко піти.

Того дня Ліля повірила, що дива трапляються. Баночка тієї омріяної полуниці стала для неї знаком, що у неї все буде добре.

Анна Кир’янова