У четвер, 30 березня, у міській раді Ужгорода між священнослужителями УПЦ МП та військовослужбовцями виникла бійка. Про це повідомляє канал 24.
За інформацією видання, сутичка спалахнула після того, коли мер Ужгорода Богдан Андреєв зняв з розгляду сесії суперечливий проект рішення про поділ земельної ділянки між Українською Автокефальною Православною Церквою та УПЦ МП.
Після зняття з розгляду проекту, священики московського патріархату попрямували до президії ради з вигуками: “Ми не підемо звідси, поки ви не проголосуєте за це рішення!”. Священики заблокували трибуну, де на той час вже стояли військові.
Між сторонами виникла перепалка, що переросла в масову сутичку та бійку між одним з військовослужбовців та священиками. Учасників конфлікту вгамували правоохоронці.
Як зазначає видання, військові звинувачують священнослужителів у тому, що ті відібрали земельну ділянку в жителів міста. Саме тому вони прийшли на сьогоднішню сесію міської ради, яка повинна була розглядати спірне питання.
Читайте також: Жінка розповіла, як і за що побила вдову бійця АТО у Дніпрі
Відтак, мер оголосив перерву на півгодини і покинув сесійну залу. Проте перерва затягнулася на кілька годин. Деякий час у президії стояли священнослужителі, співаючи церковні пісні.
Популярні дописи
- Він їй сказав: – Ви мені подобаєтеся. Я можу з вами одружуватися. Але за умови: ви перестанете фарбувати брови і губи
- Свекруха влаштувала вдома город. Вмовляю чоловіка викинути цю розсаду хоча б з нашої кімнати – він проти і навіть злиться
- Христі аж дихання перехопило, коли збагнула, що проминула свою зупинку. І все через її язик, який так любить побалакати. Ось і тепер заговорилася у поїзді з якоюсь незнайомкою і доїхала аж до наступної станції
- Згодом у Марічки із Сергійком рік за роком з’явилося двоє гарненьких діток — Соломійка і Остапчик. Молода дружина ростила їх сама, бо ж чоловік продовжував працювати за кордоном, аби заробити на дім. Звістка обipвала Марійчине щастя несподівано
- Олексія жаром обсипало з ніг до голови. Він витяг гаманець і Бога молив: аби вистачило, аби вистачило… Руки тряслися, пересохло в роті. Продавщиця дивилася в упор. «Сорок п’ять, сорок шість… ще п’ять… Не вистачить, – промайнуло в голові, і тут же згадав: в загашнику є, від дружини приховане. Витяг і зітхнув: – Слава Богу!»