fbpx
Дозвілля
Вчора син підходить, обіймає в сто п’ятисотий раз, і каже: «Я завжди думав, що батьки у всіх однакові. Типу тебе. Які сварять на дитину, що у неї в кімнаті безлад, і пароль до вай-фаю змінюють, в якості покарання. А виявилося, що ти у мене взагалі хрещена фея і золотко. Дивись». — І показує мені повідомлення в своєму телефоні

Синочок чотири дні відпочивав у одного з друзів на дачі. Позавчора повернувся дуже дивним. Був запідозрений у тісному емоційному контакті із адептами обнімашок, бо вже другий день не відходить від мене, ходить за мною як хвостик, посміхається, і увесь час повторює: «Дай я тебе обійму!

Ти навіть не уявляєш: яка ти у мене чудова! Стривай, якось я слабо тебе обійняв, дай ще раз обійму!»

Я спочатку думала, що це його так від радості накрило: ми тут йому велосипед новий купили, поки він відпочивав. Виявилося, що ні.

Вчора підходить, обіймає в сто п’ятисотий раз, і каже: «Я завжди думав, що батьки у всіх однакові. Типу тебе. Які сварять на дитину, що у неї в кімнаті безлад, і пароль до вай-фаю змінюють, в якості покарання. А виявилося, що ти у мене взагалі хрещена фея і золотко. Дивись». — І показує мені повідомлення в своєму телефоні, пояснивши: «Це у Микити гроші на рахунку закінчилися він з мого телефону мамі своїй написав».

Повідомлення від мами Микити:

11 червня:

«Ви доїхали?»

«А зараз вже доїхали?»

«А чому так довго їдете?»

«А ви точно їдете до Кості на дачу? Давно повинні були вже приїхати!»

«Микито, ти нічого від мене не приховуєш?»

«Сину, ви що, їдете з дівчатами? Тато зараз сказав! Що за дівчата?!»

«Микито, навіть не думай там пити ! Дізнаюся — приб’ю! »

«Ні за які гроші не йди купатися! Вода холодна — потонеш!»

«Микито, ви коли додому?»

«Що ви зараз проїхали? А чому так повільно їдете?!»

«Микито, тебе не нудить? Ти прийняв пігулки?»

І ще штук шістдесят таких повідомлень.

«А це повідомлення від тебе», — Сказав син, і відкрив контакт «Мама»

11 червня: «Приїхав? Молодець. Ви дівчат своїх не забули взяти з собою?»

12 червня: «Я тобі рахунок поповнила 100 гривень».

13 червня: «Купатися можна. Але якщо потонеш — я тебе знайду і приб’ю».

14 червня: «Ні, до понеділка не можна. Не випробовуй мамину доброту. Якщо не повернешся в неділю — випишу тебе з квартири, і здам твою кімнату двом порядним хлопцям».

15 червня: «Не повернешся до 6 години вечора — перетворишся на гарбуз назавжди».

Ну, а що ж ти думав? У мене самої досі свіжі спогади, як мене до 17 років заганяли додому рівно о дев’ятій вечора, а за запізнення на одну хвилину — карали трьома днями домашнього арешту.

Тому в 17 я вийшла заміж за твого тата, і вже він мене заганяв додому о дев’ятій. Юність була бездарно згаяна, і навіть згадати нічого. Тому гуляй, поки молодий, але з розумом.

«Я тебе люблю, мам!» — сказав син, і пішов грати на гітарі пісню Анфогівен.

Я тебе теж люблю, синку. Спасибі, що хоч в свої 17 років ти оцінив величину маминої доброти і толерантності. А мама, у відповідь, цінує твоє почуття гумору. І воно їй дуже подобається!!!

Фото ілюстративне.