fbpx
Дозвілля
В неї свої страхи щодо чоловіків і майбутнього доньки

Я – психолог. Мушу спілкуватися з багатьма людьми. І знаєте, що я найчастіше чую під час сеансів відвертості? Тато в мене такий-сякий, мама в мене така-сяка! Та ви просто уявити не можете! Та вони мені все життя зіпсували! Вони ніколи мене не розуміли! І це все говорять люди, які в житті нічого не досягли, навіть не можуть перестати бути тягарем для інших. Люди, яким тридцять, сорок, сімдесят років.

От одна дівчина К. – ну, ніби розумниця, ніби добра душа. Але через кожні два речення чую звинувачення у бік матері. Ні, мати в неї не пиячить, не контролює доньку. Всього просить: ідеш кудись у товариство, подзвони мені, щоб я не хвилювалася. Дочка на це реагує бурхливо: це все через тебе я не можу як слід влаштувати своє життя! Це ти про мене завжди погано думаєш. Мати, либонь, плаче, ковтає пігулки і мовчить.

У двадцять п’ять її мати розійшлася з чоловіком, який пропив із хати все, що було можна. На руках – двоє малих дітей. Допомоги чекати нізвідки. Звичайно, що в неї свої страхи щодо чоловіків і майбутнього доньки. А ще відчуття вини, що не могла дати їй доброго майбутнього.

Або ж чоловік Ю., мати у нього справді диктaтор. От він і пиячить, і гуляє, і сім’ю втратив. Батько з нього зовсім ніякий. На тривалі стосунки він не здатний. Боїться відповідальності. Навіть себе боїться. Але в розмові навіть нема бажання щось проаналізувати, йти вперед. Одне тільки й чуєш: мама, мама, мама, мама!

Так от, дорогі мої клієнти! Коли ви переступили межу повноліття, – досить! Так, дитинство має дуже й дуже могутній вплив на всіх нас. Якщо ви звинувачуєте батьків, самі не будьте такими. Йдіть далі, ніж вони, розвивайтеся. І тоді ви їх полюбите. Бо той, хто більший, завжди любить того, хто менший – це закон! І не заставляйте батьків ставати для вас богами. В них свої травми, свої страхи, свої форми захисту від цього світу.

Можливо, вони зовсім не праві. Можливо, навіть використовують вас, як свою річ. Може, вони навіть найгірші з найгірших. Я й таке припускаю. Але в такому випадку життя вам просто каже: а ти будь інакшим. Ті, які зрозуміли цю річ, стають справді щасливими. Ті ж самі труднощі вони розв’язують легше. А не застрягають у образах. Вони живуть так само непросто, як інші. Але набагато, набагато красивіше.

Світлана, Ужгород

Читайте також: Не думай про погане — захворієш. Варто прочитати кожному!

Джерело.

Related Post

facebook