fbpx
Дозвілля
Увечері чоловік повернувся, як завше. Вимив руки, я насипала вечерю. Він поводився так, ніби нічого і не сталось, а коли я все ж почала розмову про те, що побачила сьогодні вдень, чоловік відповів коротко – у хорошої жінки чоловік ніколи на ліво не скочить. Ніколи

Я дізналася про зради чоловіка. Причому про постійні зради.

Ми у шлюбі лише кілька років. Я думала, що вдало вийшла заміж за всіма напрямами. Чоловік і любить, і забезпечує, і цінує. Всі мої подруги відкрито мені заздрили, хто білою, а хто чорною заздрістю. Батьки відразу попередили мене, що він не та людина, яка шанує чистоту сімейних відносин. Але я не вірила їм. Як виявилося, дуже навіть дарма.

Зараз, коли все вже відбулося, я намагаюся проаналізувати наше спільне життя і зрозуміти, де ж допустилася помилки. Завжди намагалася приготувати для нього щось смачненьке, намагалася не повторюватися в стравах. Вечорами зустрічала його з роботи з ніжністю і ласкою. І що дивно, мені здавалося, що він теж щасливий поруч зі мною. Чому ж тоді все склалося саме так.

Після прогулянки по магазинах я якось вирішила зайти на нашу другу квартиру, яка стояла без діла. Просто вирішила трохи там прибратися, адже в ній ніхто не живе, а пил все одно збирається. Відкривши двері, побачила в коридорі панночку, яка гуляла там у костюмі Єви. Від несподіванки я розгубилася і просто дивилася на неї з відкритим ротом. В голові перебирала безліч варіантів. Можливо, чоловік здав квартиру, а мені не сказав. Або дав ключі якомусь другу для розваги. Я хотіла думати все що завгодно, але тільки не про зраду чоловіка.

Але всі надії розсипались в одну секунду. Коли в коридор вийшов він, у мене аж в вухах зашуміло. Його реакція була взагалі неймовірною. Замість того щоб виставити дівчину геть, він прочитав мені цілу лекцію, що нічого без попередження приходити туди, куди не треба. І все в такому дусі.

Не пам’ятаю, як вийшла з квартири. Ось це прибирання вийшло! Не можу описати всі емоції, які переповнювали мене тоді. Далі все відбувалося, як у тумані.

Прийшовши додому, я не могла толком нічим зайнятися. Хотілося швидше побачити чоловіка і поговорити наодинці, без всяких там слухачів. Ну як так можна? Адже я люблю його безмежно. Я ж все для нього одного. Він прийшов, як завжди. У мене промайнула думка, що він робив це регулярно. І, напевно, я була права.

Увійшовши в квартиру, чоловік поводився, так ніби й не було нічого. Пройшов на кухню і сів за стіл. Я подала вечерю і мовчала. Мені так хотілося в цю секунду обійняти його і почути, що це все помилка і більше такого не буде. Але ні. Почалася ще одна дискусія на тему, що у доброї жінки чоловік не дивиться на ліво. А раз загуляв, то винна жінка, значить, чогось не додала. Порадив мені зробити правильний висновок і тоді все буде добре.

У мене немає слів. Я жила нашою родиною. Завжди думала спочатку про нього, а потім вже про себе. А тепер виходить, що недостатньо приділяла йому уваги? 24 години на добу – мало !!!!

Тепер я не знаю, як мені жити далі. Сенс життя я втратила. Дітей у нас немає. Жити без нього не можу, але і з ним от так, напевне не зможу. Щоразу уявляти його з іншого – я не витримаю. У мене просто руки опускаються. Я нікому не потрібна…

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.