fbpx
Дозвілля
У суботу дитина сходила на перше заняття. А в неділю вони з чоловіком поїхали до бабусі в гості. Я додому повернулася з манікюру – їх немає. Подзвонила, а там чоловік засмучений. Сказав, що вже додому їдуть, і що у нього для мене є неприємні новини

– Платіжки в садку дали. За сам садок – 1500, ще за логопеда, танці та футбол – близько тисячі. Справа в тому, що ми дитину нікуди не записували. Принаймні, я – точно. – скаржиться жінка років 30. – Я у чоловіка питати – він все заперечує. А нам за квартиру платити, ми знімаємо. Розбиратися стали – моя мама постаралася. Два дні вона онука в садок водила, ось і записала, щоб розвивався. «Ой, а що, вам не сказала?» – мама ще й здивувалася. Я її висловила за все. Але – мама є мама, що з неї взяти?

Чоловікові кажу – вранці в садок підеш, скажи щоб скасували додаткові заняття, не потягнемо ми в садок дві з половиною тисячі давати щомісяця віддавати. Чоловік погодився зі мною і пообіцяв поговорити в садку. Але ці 2,5 тисячі треба заплатити. Стали думати – де грошей взяти? У нас все до дрібниць розписано, зайвих коштів немає, тим більше – такої великої суми.

Весь вечір переживала – що робити. А чоловік мамі своїй подзвонив, щоб грошей попросити в борг. А вона сказала, що не треба ніякі заняття скасовувати. «Я вам буду гроші давати, заняття оплачувати.» – пообіцяла вона. Буквально через годину після розмови, чоловікові на карту гроші прийшли, з поміткою «на внука».

Майже рік свекруха за заняття платила. Спочатку мені не дуже комфортно було – що я за матір, раз сама платити не можу? Чесно – соромно було небагато. А потім подумала – якщо вона виявила бажання брати участь в житті онука, так чому б і ні? А нині – останній рік в саду. Зайшла розмова про підготовку до школи. Ціну дізналися – ще тисяча на місяць.

Я зателефонувала свекрусі і запропонувала – заняття у логопеда скасувати, а на ці гроші в недільну школу дитину записати. Їй-то яка різниця, за що платити? Тим більше, заняття з логопедом дали свої плоди – син цілком пристойно розмовляє.

Вона ж мені заявила, що нічого не винна. І її бюджет радий, що від логопеда можна відмовитися і відтепер вона буде платити тільки за футбол і танці. При цьому, давати гроші на підготовку до школи вона відмовилася.

Я сходила в садок і відмовилася від усіх занять. Гроші, що свекруха дала на оплату танців і футболу, я витратила на оплату недільної школи. Всі задоволені. Та й підготовка до школи набагато важливіше, ніж якісь танцюльки. Шкода, що свекруха цього не розуміє.

У суботу дитина сходила на перше заняття. А в неділю вони з чоловіком поїхали до бабусі в гості. Я додому повернулася з манікюру – їх немає. Подзвонила, а там чоловік засмучений. Сказав, що вже додому їдуть, і що у нього для мене є неприємні новини. Я відразу зрозуміла, що справа в підготовку до школи. Хоча я строго-настрого наказала дитині бабусі про школу нічого не говорити. Проговорився, напевно.

Так, я мала рацію: син проговорився. Він поділився з бабусею тим, що на танці і футбол більше не ходить, зате пішов в школу. Чоловік, приїхавши додому, сказав що ми повинні повернути його мамі гроші за останній місяць.

Я їй подзвонила і обурилася: «Вам що, на рідного онука грошей шкода?». А вона заявила, що хто платить, той і вирішує, чим буде займатися дитина. І раз я її не послухала, то тепер оплата занять – не її розуму справа.

От як це розуміти? а головне, як викрутитись і повернути все, як було.

Передрук без гіперпосилання на  intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.