Мої батьки дали нам грошей на весілля, тому коли вони попросили мене запросити Олену, доньку їхніх близьких друзів, я не змогла відмовити. Та й батьки дуже цього хотіли, бо мало хто з нею дружить і хоче кудись запрошувати.
Взагалі, цю Олену я з дитинства терпіти не могла, вона вічно з сльозами відбирала у мене іграшки. Я вирішила, що все весілля не звертатиму на неї уваги. Виявилося, що це в принципі було неможливо. Бо всю увагу вона забрала на себе.
На наш банкет Олена прийшла з хлопцем, хоч його не запрошували. І навіть прийшлось доставляти йому стілець і посуд. Ця парочка постійно цілувалася і рвалася брати участь у всіх конкурсах, які тамада влаштовував для нас із нареченим… Мене це дратувало вже, і я сказала батькам про це. Вони ж звичайно не могли нічого зробити.
У розпалі нашого весілля друг Альони вивів її на середину зали, попросив уваги і, наче в кіно ставши на одне коліно, зробив їй пропозицію. Мало того, батько, що розплакався, тут же підняв келих і вимовив 10-хвилинний тост на честь радісної події – не мого весілля, звичайно…
На мою думку, робити пропозицію в день чужого весілля було дуже не гарно. Зіпсували мені все свято… Потім гості лиш і обговорювали це…
