Моя Оленка працює волонтером з дітками.
Вчора прийшли у центр діти із Маріуполя. Розумні і надзвичайно виховані.
Пишу і плачу…
Коли брали печеньку, то серйозно запитували, чи потрібно ще з кимось ділитися, а коли пили водичку із стаканчика, то після кількох ковточків питали, чи можна випити всю….
Щоб якось розрадити братиків, задавали питання про рідне місто.
Старшенький серйозно відповів: “Міста немає”, а молодший братик з добротою і безпосередністю запросив: “Ви приїжджайте. Море залишилось”…
Це розірвало мою душу на шматки… Маріуполь… Міста нема… Але море залишилось…
Автор: Majja Vajda