fbpx
Дозвілля
Так склалися обставини, що мій чоловік заробляє дуже мало. Ну, дуже-дуже мало! Я б сказала, що він приносить в будинок копійки. Моя зарплата теж невелика, але я ж жінка. Товариш йому до нього у магазин пропонує іти працювати з гарною зарплатнею. Так, що ви думаєте? Мій не погодився і мені не дозволяє

Знаєте, у нас чоловіком дуже складна фінансова ситуація. Вірніше, у нас фінансові негаразди, якщо бути чесними. Так склалися обставини, що мій чоловік заробляє дуже мало. Ну, дуже-дуже мало! Я б сказала, що він приносить в будинок копійки. Моя зарплата теж невелика, але я ж жінка. Я вважаю, що забезпечувати сім’ю – це обов’язок чоловіка. Так повинно бути в нормальних сім’ях, і це правильно. Але мій чоловік ніяк не хоче нічого змінювати у своєму житті. Розумієте, він весь час чогось чекає, на щось сподівається. А я вважаю, що треба просто рухатися вперед, намагатися ворушитися, а не чекати з моря погоди. Треба діяти! Тим більше що можливість є! І дуже навіть хороша можливість!

Однокласник мого чоловіка, до речі, колишній двієчник, зовсім нещодавно відкрив свій новий магазин в нашому місті. Між іншим, це вже третій його магазин! Так ось, при кожній розмові він пропонує нам з чоловіком попрацювати на нього. Його умови дуже навіть пристойні і цілком мене влаштовують. А ось чоловік ні в яку не погоджується. Весь час відмовляється. Хоча гроші нам пропонують дуже хороші, і вони так нам необхідні.

Я просто не розумію чоловіка! Мені він сказав, що йому незручно працювати на друга. Річ у тім, він соромиться того, що просто змушений влаштуватися на роботу до колишнього однокласника, та ще й двієчника! Мовляв, незручно все це! Ну що це за маячня? Як так можна? А жити в бідності не соромно? Рахувати кожну копійку не соромно? Змушувати дружину економити на всьому, в тому числі і на власних дітях, це по-чоловічому?

Загалом, скільки я не вмовляла чоловіка, які слова не добираю, все дарма! Він не погоджується на пропозицію і все! Уперся!

Тоді я вирішила іти працювати сама. Що ви думаєте? Мій чоловік з гордо піднятою головою подав на розлучення. Так – так. от прямо на стільки принципова людина. Я розгубилась. І розлучатись у мої плани ніколи не входила, але й відмовлятись від зарплатні яка вдвічі перевищує середню, я відмовлятись не стану.

Ось як тепер? Бути при грошах, але розлученою, чи й далі шкарпетки латати і дірки на чоботях дитячих заклеювати?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.