fbpx
Дозвілля
Та не буду я вкладатись в ремонт чужої квартири, – заявляє свекруха нам одразу після весілля, – Ви розбіжитесь через місяць, а гроші мені ніхто й не поверне вже

— Я в ремонті чужої власності брати участь не буду, – прямо сказала свекруха після весілля, – завтра вони розбіжаться, моєму синові нічого не дістанеться в цій квартирі.

Гаразд грошима, але свекор майстер оздоблювальних робіт, так ми навіть плитку покласти робочих зі сторони наймали. Хоча, може так навіть і краще, не треба закиди вислуховувати, що допомогли, сил не шкодували. Проте, нам було дуже не просто. Квартира була в занедбаному стані, у мене тато всі вечори і вихідні не вилазив від нас, разом з чоловіком вони все і робили.

Через брак коштів наш ремонт тривав до появи малюка. Іноді ми тижнями жили у моїх, наприклад, коли комунікації міняли. Два роки тому з’явилася наша дитина, відповідно, зараз я в декретній відпустці сиджу і шикувати теж не доводиться.

– Добре хоч прописана ти тут одна з дитиною, все ж легше за комунальні не так багато – мовила моя мама.

А розмова ця відбувався на другому дні народження нашого сина, при ньому були присутні і батьки мого чоловіка Роми.

І вже через тиждень свекруха звернулася до мене з цією пропозицією: прописати у себе чоловіка і його брата. Після того, як чоловік мені її слова передав, вона ввечері з’явилася і сама поговорити.

— У нас трикімнатна, – каже, – комуналка непідйомна, а ми ж офіційно з чоловіком пенсіонери, а працюємо без оформлення. Я дізналася, нам субсидію можливо отримати, тільки ось якби ж синів виписати.

— А я, – кажу, – платитиму вдвічі більше? Та й навіщо мені це треба, прописувати їх обох у себе?

Свекруха образилася. Каже, що за все життя попросила мене таку дрібницю, а я відмовила. Тепер чоловіку нашіптує, що я розлучення замишляю, раз не хочу його до себе в квартиру прописати.

А я теж не хочу гроші втрачати і негаразди наживати. Нам ніхто не допоміг з ремонтом, під приводом, що квартира не належить їхньому синові. Чому я зараз повинна допомагати, та ще й у мінус собі?

— Прописка не зробить нас власниками твого житла, – каже чоловік, – це просто штамп, не більше. Ми з братом ні на що не зможемо навіть претендувати. Ну чого ти проти? Мої батьки похилого віку, для них кілька сотень економії значать дуже багато, навіть морально. А я тобі зароблю на все, та й ти скоро вже й сама вийдеш з декрету.

— Не думай робити їм прописку, – радить мама, – ще чоловіку, а брат його тут яким боком? Так, ти власниця, але якщо що, виписати буде їх ой як не легко. Виписати випишуть, а зайві негаразди до чого?

Ось і не знаю, як вчинити. Відчуваю, що відносини зі свекрами будуть в випадку моєї відмови остаточно зіпсовані, та й з чоловіком теж. Він дуже близько до душі цю ситуацію сприйняв.

А з іншого боку мої батьки образяться, якщо я виконаю прохання мами чоловіка. Вони ж одні по суті вкладалися в ремонт, в облаштування цього житла, а тепер я допомагати буду свекрусі зі свекром?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.