fbpx
Дозвілля
Старенький трамвай мчить від зупинки до зупинки. Трясе так, що люди за поручні тримаються не однією, а двома руками. Водій явно не в настрої – тролейбусом смикає, на поворотах пригальмовує так, що пасажири ледь з сидінь не вилітають. На черговій зупинці входить юна мама з синочком років 4-5. А вже через кілька хвилин люди аплодувати були готові малому

Старенький трамвай мчить від зупинки до зупинки. Трясе так, що люди за поручні тримаються не однією, а двома руками. Водій явно не в настрої – тролейбусом смикає, на поворотах пригальмовує так, що пасажири ледь з сидінь не вилітають.

На черговій зупинці входить юна мама з синочком років 4-5. Синочок не янголятко, а мужичок такий діловий. Одразу якось на “Ви” захотілось звернутись.

Поступається дитині хтось місцем, адже навряд встоїть на ногах з таким водієм. А він голосно:

– Мамо, сідай!

Жінка сіла. Народ здивувався, а один чоловік з явним осудом поглянувши на маму, запитує в хлопчика:

– Що ж ти маму посадив, коли тобі місцем поступилися? Так не чемно.

Малий на нього та-а-а-ким поглядом подивився і з достоїнством таким, ніби то не дитина п’ятирічна, а поважний джентельмен років шестидесяти, відповів:

– Ми з татом чоловіки, а мама у нас – одна.

Люди вражено переглянулись, а малий так і їхав тримаючись обома руками за сидіння. Коли ж мама спробувала його хоч на руки взяти – не дався.

Росте мужичок.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.