– 6 років я прожила спокійно і щасливо, як у раю, – розповідає мені моя сусідка Соня, – чоловік, дитина, декрет, навіть відсутність негараздів з житлом і повне взаєморозуміння. Точніше майже повне.
Затьмарювала відносини між подружжям тільки одна обставина: мама чоловіка, яка жила за 400 кілометрів від столиці і могла подзвонити в будь-який час дня і ночі. І розмови сина з мамою могли тривати годинами.
– Відчуття було таке, – продовжує Соня, – що Ірина Іванівна сама не в змозі ні записати показання лічильників, ні вирішити чи брати їй сьогодні парасольку чи ні. Я все розумію, нудьгує, але не одна ж вона там, зовиця спокійно собі живе через будинок.
Проте мама нудьгувала саме за сином. За місяць до відпустки в родині починалися торги, коли і на скільки часу поїхати до мами. Мама просила, щоб син з родиною приїхав до неї на весь місяць, а Соня була згодна максимум, на тиждень.
– Увесь цей тиждень, – каже жінка, – я проводила з дитиною у зовиці. Для бабусі власний онук, за яким вона нібито сумувала – не існує. Ірина Іванівна сяде поруч з чоловіком і за руку його тримає. Годинами. А приїдемо звідти – починаються розмови про переїзд до міста, де живе мама.
А недавно мама видала номер. Така непрактична і несамостійна жінка, не здатна без дзвінка синові вирішити чи покласти зранку в сумку парасольку, впоралася з дуже складним завданням. Самостійно. Таємно і раптово для всіх родичів.
– Уявляєте, – Соня навіть заїкатися починає, – Ірина Іванівна, не сказавши нікому ні словечка, продала там свою трикімнатну квартиру, і примудрилася купити однокімнатну квартиру тут. І зробила це як тільки вийшла на пенсію. Увечері дзвінок у двері і мама на порозі: сюрприз…
Ірина Іванівна прийшла в гості до сина без нічого, з коробкою цукерок на честь переїзду, тобто, вона вже переїхала.
– І почалося пекло, – говорить Соня, – тепер мама чоловіка у нас кожен день, тільки-но ми з роботи повернемося. Приходила б і раніше, але я навідріз відмовилася давати їй ключі.
Соня вважає, що її шлюб просто приречений, чоловік був цілком самостійною одиницею, поки мами не було поряд. А зараз, коли Ірина Іванівна оселилася неподалік, Сонин чоловік змінився до невпізнання.
Невістка намагалася поговорити з мамою чоловіка, пояснити, що вона не забирає у неї дитини, але дуже просить не влазити в їх сім’ю заради маленького онука.
А Ірина Іванівна у відповідь лише розсміялася:
– Ти мою сім’ю зруйнувала, сина від мене забрала аж у столицю, а чому я буду твою жаліти?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
