Одного разу (мені було 16) я цілий тиждень збиралася на побачення з хлопцем, який сильно подобався мені.
Так-так, хвилювалася дуже і не могла придумати, в чому йти.
Все переміряла, знайшла стару, але гарну сукня в дрібний зелений горох, і вирішила, що до нього чудово підійде зелений ремінь. Наче ідея фікс у мене була – ремінь такий знайти. Зелений. Не спалося мені навіть без ременя цього.
І я тиждень їздила по ринках, шукала цей безглуздий ремінь – і знайшла ж!
Підперезалася, головне, з’явилася на побачення, збентежена власною неперевершеністю.
Хлопець хороший був, до речі, галантний. Відвів мене в кіно, провів до дому. На прощання сказав: “Ти чудово виглядаєш, тільки викинь цей ремінь”.
Ось і все. Як відрізало. Ніякого другого побачення вже не було. Бач, стиліст який знайшовся…
Сьогодні у нас побачення з чоловіком, з яким живу вже 18 років. І ось чим відрізняються збори на побачення з чоловіком від просто побачення.
1. 15 хвилин – взагалі достатньо, щоб зібратися обом, очі в машині нафарбую.
2. Чоловіка ти бачиш не відразу ошатним і красивим, щоб ах!, а спочатку він носиться по квартирі ви шкарпетках і зім’ятій футболці і гундить: “Ти не бачила мої штани”, “Яку сорочку одягнути?”.
3. На білій (в результаті білій) сорочці – слід від броколі, якувін придумав поїсти якраз перед виходом і прямо зі сковороди. Але переодягатися ніколи, тому… просто застебни піджак.
4. Перед виходом ви, гарні обоє, взяли сміття. Ну, по дорозі щоб метнути…
5. У машині я по телефону пояснювала синові, як включити посудомийку, яку я завантажила, але включити забула. Син зависає, я нервую ( “ну, крайню кнопочку, Дась, крайню, що не зрозуміло?”), І вголос помічаю, що він дуже схожий на батька.
– Ну ось, тепер ти і посудомийку, і сина, і мене нормально завантажила. Сподіваюся, в театрі розвантажишся, – бурчить чоловік.
А потім, коли ми вийшли з машини, раптом почався дощ, і чоловік красиво розкрив парасольку…
Ну, ось, як на фото.
Автор: Olʹha Savelʹyeva.
Фото ілюстративне.