Сім’я Руслани – чоловік і двоє синів-підлітків в Україні – з нетерпінням чекали її повернення з Італії, плекали надію на нове, цікаве, сповнене перспектив життя в місті, в шикарній квартирі новобудови. Та замість дружини й мами прийшов лист від адвоката

Подружжя Руслани й Арсена можна б назвати щасливим. Все в них тихо, мирно, спокійно. Та хто їх поближче знає, скаже: «Бо Арсен – підкаблучник». Спокійний працьовитий чоловік і слова не смів сказати проти рішень дружини. Так і цього разу.

Надумала Руся на роботу в Італію поїхати. Двоє ж синочків підростає. А зарплати чоловіка та її, фельдшерської, на все не вистачає. Мріяла заробити на квартиру в місті, бо набридло місити сільське болото під час викликів..

Руслана поїхала, а хлопчики з татком залишилися. Завжди  чистенькі, нагодовані, доглянуті, і все це завдяки бабусі, поки вона жила.

Потім все змінилося, підлітки потребували уваги, коштів, а тато весь час на роботі, мама зароблені євро на банківську картку переводить, мовляв, чоловік ще їх проп’є, з коханками прогуляє, бо всі чоловіки такі. Тож навчилися хлопці жити без її уваги і грошей.

Після отримання «пермессо» Руслана приїжджала влітку додому зі скромними подарунками для рідних і все казала, що економить гроші, що вже мріє про квартиру з покращеним плануванням у новобудові.

Під час останнього приїзду наобіцяла синам золоті гори й великі перспективи: квартиру з гарним плануванням у сучасній новобудові, навчання в міській школі з  гуртками, секціями. Старший мріяв про футбол, молодший хотів у гурток моделювання.

Минув всього місяць з часу від’їзду Руслани, розквітали ще мрії про власне добротне житло, про цікаве міське життя, як раптом сюрприз: адвокат Руслани повідомив її чоловіка про розлучення. Але чому?

Виявляється, вона сподобалась сеньйору Джованні, тож навіть не вагалась, вибираючи між заможним італійцем та її чоловіком-скромнягою. До того ж вже чекала дитинку від іноземця. А як же її рідні діти? Джованні не має бажання опікуватися ними, тож вона мусить слухати нового чоловіка. Це Арсеном вона крутила, як хотіла, а з Джованні так не можна, бо то чужа країна. Доведеться Руслану самому утримувати синів.

Але це пів біди. Як у майбутньому хлопці ставитимуться до жінок, до дружин, якщо одружаться? Чи простять коли-небудь мамі?

За мотивами життєвих історій Адріана Сака(“Погляд”)

You cannot copy content of this page