Слово «культура» виражає кілька різних понять.
Одне з них охоплює такі сфери, як образотворче мистецтво, література, музика – тобто все те, що описується висловом «служіння красі». Люди культури шукають цієї краси, установлюють контакт із тим, що духовно підносить.
Але слово «культура» має й інше значення – уміння спілкуватися з людьми. Бути культурним у повсякденному житті означає виявляти любов, пошану до ближнього. Зазвичай люди вважають, що культура – це якісь правила, що їх необхідно строго дотримуватися. Ні. Культура передовсім виявляється в тому, як я поводжуся, як говорю, як ставлюся до навколишніх, аби їм було приємно зі мною бути.
Приємно мати справу з людьми, котрі виявляють делікатність у ставленні до інших. Я не раз бачив це у своєму житті. Наприклад, особа, з якою мусять поговорити, сидить при столі. До неї підходять, і вона відразу встає, аби той, хто з нею веде розмову, не відчував різниці: я, мовляв, сиджу, бо важніший за тебе, а ти – стоїш. Тут треба мати дуже тонке відчуття лагідності, делікатності супроти ближнього.
До речі, поведінка при столі – це особлива культура, яка так само є виявом ставлення до інших людей. Ми маємо поводитися так, аби іншим не було прикро бути поруч із нами. Напримір, я маю бороду, і якщо їстиму якось недбало, то все буде текти по бороді, і я похляпаюся. Людям буде прикро на це дивитися.
Нашу культуру ми проявляємо й у розмові з кимось. Звертатися до інших слід спокійним голосом. Не створювати напруги, не демонструвати нарваності. Навіть якщо ми звертаємо увагу на якусь неприємну річ для співбесідника, то маємо робити це дуже делікатно.
Наведу приклад знову ж таки з поводження при столі. Я ось казав, що можна їсти недбало й похляпати себе. Хтось подивиться й скаже: ти їси геть як свиня. Напевне, нам би було дуже прикро, якби ми таке почули на свою адресу… Але ж звернути нашу увагу на ці самі речі можна й інакше. Скажімо, серед арабів у таких випадках використовується якась описова форма. Культурний араб у тій ситуації сказав би приблизно так: на кущ троянди сів соловей. Гарно звучить, правда? І зовсім не образливо. Співбесідник одразу здогадується: щось не так у його зовнішності.
Інші прояви культури відомі, мабуть, усім – коли молодший поступається місцем старшому, мужчина – жінці… Пригадую, якось моя мама іронічно розповідала: трамвай був такий повний, що навіть мужчини стояли…
Блаженніший Любомир Гузар
