fbpx
Саморозвиток
Що почитати? “Якось тобі стрінеться людина, з очей якої на тебе дивитиметься Бог”, – зворушливі поради тата своїй доньці

“Якось тобі стрінеться людина, з очей якої на тебе дивитиметься Бог”, – зворушливі поради тата своїй доньці.

Книга Ельчина Сафарлі “Чекай удома, коли повернуся” – це листи батька до своєї доньки, яка покинула світ передчасно. Попри це тато пише теплі листи з надією, що донька прочитає їх. Цінні поради з книги, які відгукнуться кожному.

Людям так багато дається задарма, а вони не цінують, думають про оплату, вимагають чеки, накопичують на чорний день, упускаючи красу справжнього.

Ми безвільні керувати часом, проте лише ми вирішуємо, чим і як його наповнити.

Зберігай мовчання, коли всі говорять, говори тоді, коли слова твої про любов.

Навчися прощати тим, хто поряд, – так ти знайдеш дорогу до прощення собі.

Саме страх (а не зло, як часто гадають) не дає розкритися любові.

Єдине завдання – любити життя.

Забудь про час і все складеться.

Нікого не можна привести туди, куди він сам ще не дійшов.

Страх наростатиме, тиснутиме доти, доки не подивишся йому в очі. А як подивишся, зрозумієш, що страшного немає.

Ми гості в цьому світі і часу маємо обмаль.

Зміни, навіть щонайрадикальніші, – найкраща приправа до життя. Без них ніяк. Живе не може залишатися незмінним.

Свобода це відповідальність, а до відповідальності мало хто готовий.

Варто робити те, що любиш, творити добро і менше переглядати новини: від них безсоння.

Люди приходять на землю заради одного – навчитися любити.

Нині мені байдуже, хто що подумає.

Закохатися – легко, цінніше любити щодня. Стати батьком набагато легше, ніж ним залишатися.
Якось тобі стрінеться людина, з очей якої на тебе дивитиметься Бог.

Життя – неймовірна мандрівка. Нерозумно марнувати безцінний час на те, що не про любов.
Ми стрічаємо щастя, щойно припиняємо шукати.

За книгою Ельчина Сафарлі “Чекай удома, коли повернуся”

Підготувала: Галина Андрусів