fbpx
Саморозвиток
Що почитати? “Покликання жінки, або священство серця”. Книга, що здатна надихнути жінку.

Дорогі читачі! Рекомендую Вам прочитати чудову книжечку відомої французької письменниці Жо Круасан, яка розглядає роль жінки у сучасному суспільстві та з’ясовує її тотожність як з перспективи людської, так і з перспективи Божого задуму щодо неї. Бо саме щоб віднайти втрачені орієнтири, письменниця звертається до Святого Письма. Там вона знаходить пояснення всієї величі жінки, її ролі та нагальної потреби для людства. Отож для тебе книжечка: “Покликання жінки, або священство серця”.

Авторка з великою мірою тверезості і делікатності зазначає, що у жінці часто живе глибока незахищеність, зокрема через те, що вона більше не знає, ким вона є, що їй показують хибний образ, що вона шукає свою значущість і своє унікальне місце поза своєю жіночністю. Відповідно й чоловік не може відкритися в повноті свого покликання, своєї особистості, допоки не віднайде жінки, своєї “помочі” про яку говорить Буття (2, 18), схожої на нього й водночас іншої. Вона дає йому змогу ввійти – через свій погляд на нього, через діалог – у його власну чоловічу особистість, розкриває йому його власне призначення, підтримує його в діяльності. Однак це стає можливим лише тоді, коли жінка приймає свою „іншість” стосовно чоловіка, – є рівною йому, є його партнером, – але не у запозиченій чоловічості, а у властивій і неповторній жіночості.

Відповідь на запитання “Яке покликання жінки?” об’явлене в словах Святого Письма – Божих словах. Глибше дослідження перших глав Святого Письма чітко виявляє, що саме у стосунках між чоловіком і жінкою (не окремо в чоловікові та жінці) образ Божий є досконало відображений. Дари чоловічості і жіночості даровані людству, щоб полегшити взаємодоповнюючу роль чоловіка і жінки у житті “одне для одного”.

Людина може знайти свою цілість лише в любові, тобто через принесення себе в дар, через свобідну відповідь на дарунок, що його Бог зробив їй від себе. Завдяки своїй відкритості до любови, жінка має бути безконечним нагадуванням людству про його покликання відповідати на Божу любов.

Саме жінка є зв’язною ланкою між Богом і людством. Перша жінка була створена, щоб вилікувати Адама від самотності. Стаючи одним цілим із нею він досвідчує любов, а отже і Бога, який є чистою любов’ю. Коли її стосунок з Богом розбивається через гріх, то в результаті страждають всі інші стосунки. Коли падає вона, з нею падає все створіння. Через жінку і її гріх гордині був розірваний зв’язок з Богом, але через жінку і її смирення, через Марію, Богородицю, цей зв’язок відновлено. Через ці дві центральні події в історії спасіння бачимо, що жінка обдарована можливістю впливати на напрям життя – її вибір може дарувати його, або ж руйнувати.

Та Господь сотворив жінку з найбільш трепетною і таємничою фізичною здатністю – давати життя. Незалежно від того, чи жінка народжує дитину чи ні – від цієї можливості вона успадковує якості характеру, які дають їй здатність підтримувати, плекати і захищати життя. Дар материнства є ключовим елементом ідентичності жінки, але не лише як фізичний прояв, бо материнсьтво має духовний вимір, який може бути реалізований у кожній жінці. Жінки є природньо чутливими до потреб інших і мають інстинктивну здатність творчо відповідати на ці потреби. Присутність жінки додає миру й безпеки. Жінки є терплячі і стійкі. Вони щедрі й гостинні.

А ще – жінки наділені певною інстинктивною чутливістю до Святого і вмінням дідповідати на нього. Ніхто не показав цього краще ніж Марія, відповівши: “Нехай станеться за Твоєю волею” – саме цими простими словами розпочинається сповнення Божого плану нашого спасіння.

Ця книга, несе надію багатьом жінкам, а через них і чоловікам, адже розкриває тотожність і покликання жінки – дочки, дружини, матері… Покликання жінки, через вміння приносити себе в дар й особливу близькість до Бога, – сповнювати на засадничому рівні цю пожертву серця, випромінювати її ціле життя.