Рано вранці, коли вчитель прогулювався зі своїм учнем по саду, до них підійшов молодий чоловік. Трохи вагаючись, він привітав вчителя і його учня, а потім запитав:
– Вчителю, я дуже сильно люблю одну дівчину, і наші батьки не проти того щоб ми одружилися, але мене долають сумніви і стpахи.
– Про що ти турбуєшся і чого боїшся юначе, – запитав вчитель.
– Я боюся розчаруватись в ній та у сімейному житті… адже я не можу заздалегідь знати, що вчиняю вірно, – відповів молодий чоловік.
– Повертайся додому й одружуйся на цій дівчині, якщо ти її любиш і ваша любов взаємна, – відповів вчитель.
Після того, як юнак відійшов, подякувавши мудрецю за пораду, учень запитав:
– Вчителю, скажи чому ти порадив юнакові одружитися, якщо він боїться розчарування. Хіба не слід йому почекати і відкласти одруження?
– Розмірковуючи так, ти забуваєш про те, що розчарування – занадто мала плата за можливе щастя, – відповів вчитель, посміхаючись.