Я вийшла заміж за Максима, бо дуже-дуже сильно його кохала. Свого часу я взяла квартиру в іпотеку, зарплата у мене була хороша, навіть дуже, і я виплатила іпотеку буквально за п’ять років.
Оскільки, ще до мого заміжжя, з виплатою було покінчено, тому з житлом проблем у нас не було, і ми вирішили, що можемо пожити тепер для себе.
Але моя свекруха після нашого весілля вклала собі в голову, що їй можна усе вирішувати за нас, хоча я категорично була проти того, щоб хтось окрім мене і мого чоловіка керував нашими справами.
Та Марія Степанівна так, як вона вважала за потрібне, абсолютно незважаючи на думку оточуючих.
У неї була ідея фікс ̶ купити величезний будинок, щоб місця в ньому вистачило всім. Вона хотіла жити разом з нами, а ми хотіли жити самі.
Марія Степанівна кілька разів вмовляла нас продати мою квартиру і купити будинок, але ми весь час відмовлялися. І тоді я їй запропонувала продати її квартиру і купити на ці гроші омріяний особняк, але вона на це теж не погодилася.
Коли ми їй в вкотре відмовили, то вона дуже сильно на нас образилася. Свекруха завжди проводжала нас, коли ми їхали на відпочинок, а цього разу навіть не прийшла з нами попрощатися.
Ми подумали: «поображається і все буде добре»,але як же ж ми помилялися!
Чоловік залишив їй в’язку ключів ̶ про всяк випадок і це було найбільшою помилкою, як виявилося згодом.
Поки нас не було, свекруха підробила документи на мою квартиру і виставила її на продаж. Скоїти це їй допомагала знайома ріелтор.
Коли ми повернулися, то не змогли потрапити в оселю, там були замінені всі замки. Ми миттю зателефонували свекрусі. Марія Степанівна попросила, щоб ми не піднімали шум, а відразу їхали до неї і вона нам усе пояснить.
Коли ми приїхали, то вона почала абсолютно спокійно нас запевняти, що краще знає, що нам потрібно. Але ж я не хотіла втрачати свою квартиру, яку я купила за свої чесно зароблені гроші.
Ми з чоловіком просили її скасувати угоду, але вона вперлася і ні в яку. Тоді я почала говорити, що це підсудна справа ̶ підробка документів, що я можу їх з подругою посадити.
Але вона була непохитною і в жодному разі не збиралася призупиняти свою спецоперацію. Я не витримала і зателефонувала в поліцію, коли приїхали поліцейські, я розповіла їм про все, що сталося.
Правоохоронці забрали у відділок свекруху та заарештували її подругу.
Операцію було скасовано, ми змогли потрапити до себе додому, але те, що я побачила там, мене дуже вразило. Квартира була порожня: не було ні стільців, ні ліжка, нічого.
Я знову поїхала до Марії Степанівни. І тут вона мені зізналася, що вона все продала і дала завдаток за будинок.
Я сиділа і плакала від безсилля: як вона могла так вчинити зі мною та з своїм рідним сином? Вона ж заради своєї примхи зруйнувала наш шлюб.
Згодом, я подала на розлучення, Максим мій вчинок не зрозумів, адже на його думку, матуся ж хотіла зробити, як краще для нас.
Я намагалася йому пояснити, що вона егоїстка і хотіла зробити краще для себе коханої, а не для нас.
Колишній чоловік повернув мені в квартиру все, що продала свекруха, навіть більше, і попросив мене забрати заяву.
Я пішла на поступки, забрала заяву. Марія Степанівна вже вдома, але ні вона, ні її син так і не змогли зрозуміти, що такого страшного зробила мама.
Макс одружився вдруге, та його мати і ту невістку почала діставати своєю пропозицію про купівлю власного будинок, але жінка заборонила їй, навіть, близько підходити до неї з такими заявами.
В результаті, Максим розлучився і другою дружиною.
Я ж зустріла молодого чоловіка, вийшла за нього заміж, і у мене все нормально.
Зі свекрухою, ми хороші подруги. Вона мені допомагає своїми порадами, але ніколи не намагається за рахунок мене вирішувати свої проблеми.
Правду кажуть, що благими намірами вимощена дорога в пекло.
Фото ілюстративне.
