Самий інтернаціональний український об’єкт – НЕ літаки “Мрія” або інша гордість. Найбільше визнання справою, а не словом, отримує фантик від цукерки “Шалена бджiлка”.
Я зустрічав їх по всьому світу. І на площі біля собору в Кельні, і в ар-нувошному кварталі в Брюсселі, і на території затоки Сан-Франциско, і навіть на Third Street Promenade в Лос-Анджелесі. У Стенфорді теж не обійшлося без напису “Шалена бджілка” на прилипшому до сміттєвого баку квадратику.
Коли я нахилився за впавшим квитком на поїзд в Хайфі, побачив у траві той же самий зловісний фантик. Потім зустрів його брата в Тель-Авіві і навіть в пустелі Негев.
Коли ми потрапили під дощі і брели до вапоретто по коліна у воді по вузьких венеціанських вуличках, вгадай, який фантик проплив повз мене.
Ми зустрічалися і в Кракові, і в Мюнхені, і в Празі, і в Мінську. У Португалії в замку Кинта де Регалейра і на карнавалі в Барселонети.
Якщо десь і не зустрічався фантик від “Шаленої Бджілки”, то це швидше за все тому, що я погано дивився, а не тому, що його там немає.
Геннадій ОСИПЕНКО
Читайте також: Моя тітка з Росії була у нас в гостях 3 дні і втекла назад у Росію. Чому?
Популярні дописи
- Він їй сказав: – Ви мені подобаєтеся. Я можу з вами одружуватися. Але за умови: ви перестанете фарбувати брови і губи
- Свекруха влаштувала вдома город. Вмовляю чоловіка викинути цю розсаду хоча б з нашої кімнати – він проти і навіть злиться
- Христі аж дихання перехопило, коли збагнула, що проминула свою зупинку. І все через її язик, який так любить побалакати. Ось і тепер заговорилася у поїзді з якоюсь незнайомкою і доїхала аж до наступної станції
- Згодом у Марічки із Сергійком рік за роком з’явилося двоє гарненьких діток — Соломійка і Остапчик. Молода дружина ростила їх сама, бо ж чоловік продовжував працювати за кордоном, аби заробити на дім. Звістка обipвала Марійчине щастя несподівано
- Олексія жаром обсипало з ніг до голови. Він витяг гаманець і Бога молив: аби вистачило, аби вистачило… Руки тряслися, пересохло в роті. Продавщиця дивилася в упор. «Сорок п’ять, сорок шість… ще п’ять… Не вистачить, – промайнуло в голові, і тут же згадав: в загашнику є, від дружини приховане. Витяг і зітхнув: – Слава Богу!»